Урок 3. Аргументація: як міркувати послідовно і логічно

Урок 3. Аргументация: как рассуждать последовательно и логично Третій урок курсу присвячений аргументації і її практичним особливостей. Але перш ніж ми перейдемо до основного матеріалу, трохи поговоримо на тему того, чому взагалі з позиції критичного мислення необхідно вміти аргументувати свою думку, а також довіряти тільки аргументованих думок.

Зміст:

  • Що таке аргументація і чому вона важлива
  • Практичні основи аргументації: структура, базові правила, критерії оцінки аргументів
  • Основні методи аргументування
  • Правила аргументації
  • Конструкції аргументування і прийоми аргументації
  • Тактика аргументації
  • Трохи про переконливих доказів

Що таке аргументація і чому вона важлива

Термін «аргументація» походить від латинського слова «argumentatio», що означає «приведення аргументів». Це означає, що ми наводимо якісь доводи (аргументи) з метою викликати довіру або співчуття до выдвигаемому нами тези, гіпотезу або затвердженню. Комплекс таких доводів і є аргументацією.

Завдання аргументації – зробити так, щоб адресат прийняв висунуту автором теорію. І за великим рахунком аргументацію можна назвати міждисциплінарним дослідженням висновків як результату логічних міркувань. Аргументація має місце і в науковій, і в побутовому, і в правовій, і в політичній сферах; завжди застосовується у бесідах, діалогах, переконаннях, переговорах і т. д.

Кінцева мета аргументації полягає в переконанні аудиторії в істинності якого-небудь положення, схиляння людей до прийняття авторської точки зору, спонукання до роздумів або дій.

Аргументація – це явище історичного характеру, і вона видозмінюється з плином часу. Для її вираження служать мовні засоби, наприклад, вимовлені або написані затвердження. Ці твердження, їх взаємозв’язок і вплив на людину вивчає теорія аргументації.

Аргументація є цілеспрямована діяльність і вона здатна як посилити, так і послабити чиїсь переконання. Також це і соціальна діяльність, адже коли людина аргументує свою позицію, він впливає на тих, з ким контактує. Тут мається на увазі діалог і активна реакція протилежного боку на докази та свідчення. Крім того, передбачається і адекватність співрозмовника, і його здатність до раціонального зважування аргументів, їх прийняттю або оспорювання.

Саме завдяки аргументації людина може дохідливо пояснити кому-небудь свою точку зору, підтвердити її істинність вагомими аргументами, виключити нерозуміння. Грамотно аргументовані судження зводять до мінімуму сумніву, говорять про правдивість і серйозність висунутих гіпотез, припущень і заяв. До того ж, якщо людина в змозі привести вагомі аргументи на свою користь, це є показником того, що він вже не раз критично оцінив всю наявну у нього інформацію.

З цієї ж причини і довіряти варто тільки тими відомостями, які можуть бути гідно аргументовані. Це буде означати, що вони перевірені, доведені і істинні (або хоча б спроба до цього була зроблена). Власне, це і є мета критичного мислення – ставити під сумнів, щоб знайти підтверджують або спростовують факти.

З усього, сказаного вище, можна зробити висновок, що аргументування є самим правильним і відкритим способом впливу на думки та рішення інших людей. Природно, щоб навчання критичного мислення дало результат, а аргументація була ефективною, необхідно знати не тільки теоретичні, але і практичні її основи. Ними ми і продовжимо.

Практичні основи аргументації: структура, базові правила, критерії оцінки аргументів

Обсяг поняття «аргументовано» дуже глибокий. Враховуючи те, що це, мабуть, найважча з стадій переконання, вона вимагає від людини знань і володіння матеріалом, витримки та вміння концентруватися, напористості та коректності висловлювань. При цьому потрібно пам’ятати, що автор аргументів завжди залежить від свого співрозмовника, оскільки останній буде вирішувати, прийнятні для нього аргументи чи ні.

Аргументація має свою структуру. Виглядає вона так:

  • Висунення тези – формулювання своєї позиції, пропозиції або думки
  • Приведення аргументів – сюди належать свідчення, докази та доводи, за допомогою яких автор обґрунтовує свою позицію (аргументи повинні пояснювати, чому співрозмовник повинен вам вірити або погоджуватися з вами)
  • Демонстрація – мається на увазі демонстрація взаємозв’язку тези з аргументами (саме на цьому етапі досягається переконання)

За допомогою аргументації можна частково, або повністю змінити думку і точку зору співрозмовника. Однак щоб досягти успіху, потрібно дотримуватися кількох важливих правил:

  • Оперувати потрібно переконливими, точними, ясними і простими поняттями
  • Інформація повинна бути правдивою (якщо достовірність даних не встановлена, то не потрібно їх використовувати, поки все не буде перевірено)
  • У процесі розмови потрібно підбирати певний темп і конкретні способи аргументації, грунтуючись особливості свого характеру і темпераменту
  • Всі аргументи повинні бути коректні; ніякі особисті нападки не допускаються
  • Рекомендується утримуватися від використання неділових висловлювань, які утруднюють розуміння інформації; краще оперувати наочними аргументами; при освітленні негативної інформації в обов’язковому порядку вказується її джерело

Для людини, добре знайомого з тим, про що він говорить, не складе особливих труднощів підібрати гарні аргументи. Але найчастіше, якщо є завдання переконати свого співрозмовника, краще запастися переконливими доводами заздалегідь. Наприклад, можна накидати їх список, а потім проаналізувати і визначити найбільш ефективні. Але тут слід знати, як визначати сильні і слабкі аргументи. Робиться це за допомогою критеріїв їх оцінки:

  • Ефективні аргументи завжди засновані на фактах. Виходячи з цього, з заздалегідь складеного переліку відразу можна відкинути відомості, які не можна підкріпити фактами.
  • Ефективні аргументи завжди мають пряме відношення до предмету обговорення. Всі інші аргументи повинні бути виключені.
  • Ефективні аргументи завжди актуальні для співрозмовника. З цієї причини потрібно завчасно з’ясувати, який інтерес доводи будуть представляти для адресата.

Якщо ви впевнені в тому, що ваші аргументи відповідають запропонованим критеріям, можна переходити безпосередньо до аргументації. Виходячи з цього, розвиток критичного мислення передбачає освоєння основних методів аргументування.

Основні методи аргументування

Теорія аргументації пропонує використовувати досить багато методів аргументування. Ми розповімо про найбільш дієвих з них з нашої точки зору. Вони підходять як для ділового, так і для повсякденного спілкування.

1 Фундаментальний метод

Сенс методу полягає у прямому зверненні до людини, якого ви хочете познайомити фактами, що становлять основу ваших міркувань.

Найбільше значення тут має цифрова та статистична інформація, яка служить ідеальним фоном для підтвердження доводів. На відміну від словесних (і часто суперечливих) даних, цифри і статистика набагато переконливіше і об’єктивніше.

Але у застосуванні таких відомостей не потрібно надто старатися. Занадто велика кількість цифр діє утомляюще, внаслідок чого аргументи втрачають свій ефект. Важливо також і те, що некоректні дані можуть ввести в оману слухача.

ПРИКЛАД: Викладач університету наводить статистику про студенток-первокурсницах. Виходячи з неї, 50% студенток народили дітей. Цифра вражаюча, але насправді з’ясовується, що на першому курсі було лише дві дівчини, і тільки одна народила.

2 Метод ігнорування

Найчастіше ігнорування застосовується в суперечках, диспутах і бесідах. Сенс такий: якщо ви не можете спростувати пропонований вам опонентом факт, що ви можете успішно ігнорувати його значення і цінність. Коли ви бачите, що людина надає значення тому, що, на ваш погляд, не має особливої важливості, ви просто фіксуєте це і пропускаєте «повз вуха».

3 Метод протиріччя

Здебільшого цей метод можна назвати захисним. Його основою є виявлення суперечностей у судженнях опонента і сфокусувати на них уваги. В результаті, якщо його доводи безпідставні, ви легко опинитеся у виграші.

ПРИКЛАД (спір Пигасова і Руднєва на тему існування переконань, описаний В. С. Тургенєвим):

«— Чудово! — промовив Рудін. — Стало бути, по-вашому, переконань немає?

— Немає і не існує.

— Це ваше переконання?

— Так.

— Як же ви говорите, що їх немає. Ось вам вже одне, на перший випадок. — Все в кімнаті посміхнулися і перезирнулися».

4 Метод «Так, але»

Найкращі результати представлений метод дає тоді, коли опонент з упередженням ставиться до теми бесіди. Враховуючи те, що предмети, явища і процеси мають як позитивні, так і негативні сторони, цей метод дає можливість побачити і обговорити альтернативні способи вирішення проблеми.

ПРИКЛАД: «Як і ви, я прекрасно усвідомлюю все перераховане вами в якості переваг. Однак ви не врахували і деякі недоліки…» (Далі одностороннє думку співрозмовника послідовно доповнюється аргументами з нової позиції).

5 Метод порівняння

Цей метод відрізняється високою ефективністю, т. к. робить мова автора яскравою і величною. Також цей метод можна назвати однією із форм методу «вилучення висновків». Завдяки йому аргументація стає вагомою і явною. Для посилення рекомендується застосовувати загальновідомі аналогією з явищами і предметами.

ПРИКЛАД: «Життя за Полярним колом можна порівняти з перебуванням в холодильнику, двері якого ніколи не відкривається».

6 Метод «Бумеранг»

«Бумеранг» дозволяє застосовувати проти опонента його ж «зброя». У методі відсутня доказова сила, але, незважаючи на це, він самим серйозним чином впливає на слухача, особливо якщо використовувати дотепність.

ПРИКЛАД: Під час виступу В. В. Маяковського перед жителями одного з московських районів з приводу рішення у СРСР проблем інтернаціонального характеру хтось із залу раптом запитав: «Маяковський, який ви національності? Ви народилися в Багдаті, значить, ви грузинів, так?».

Маяковський подивився на цього чоловіка і побачив літнього робітника, щиро бажає розібратися в проблемі і так само щиро задає своє питання. З цієї причини він по-доброму відповів: «Так, серед грузинів — я грузин, серед російських — я росіянин, серед американців — я був би американцем, серед німців — я німець».

Одночасно з цим два хлопця з першого ряду вирішили съехидничать: «А серед дурнів?».

На це Маяковський відповів: «А серед дурнів я в перший раз!».

7 Метод часткової аргументації

Один з найпопулярніших методів. Його зміст зводиться до того, що монолог опонента розчленовується на явно помітні частини з застосуванням фраз «це явно невірно», «на це питання можна подивитися по-різному», «це точно» і т. п.

Цікаво, що основою методу служить відомий теза: якщо в будь-якому доводі і виведення завжди можна відшукати щось сумнівне або недостовірне, то впевнене тиск на співрозмовника дозволяє прояснити навіть саму скрутну ситуацію.

ПРИКЛАД: «Все, що ви розповіли нам про принципи роботи очисних споруд теоретично абсолютно правильно, однак на практиці нерідко доводиться робити серйозні виключення з правил» (Далі перераховуються обґрунтовані аргументи на користь вашої позиції).

8 Метод «Видима підтримка»

Відноситься до методів, застосування яких потрібно готуватися. Використовувати ж його потрібно в ситуаціях, коли опонентом, наприклад, у спорі, є ви. Суть методу така: допустимо, співрозмовник озвучив вам свої доводи з приводу обговорюваної проблеми, і слово переходить до вас. Тут і криється хитрість: на початку своєї аргументації ви не висловлюєте нічого в противагу словами опонента; ви навіть наводити нові аргументи на його підтримку, дивуючи цим всіх присутніх.

Але це лише ілюзія, адже далі піде контратака. Проводиться вона приблизно за такою схемою: «Але…. на підтвердження своєї точки зору ви забули навести кілька інших фактів… (перераховуєте ці факти), і це ще не все, адже…» (Далі йдуть ваші аргументи і докази).

Ваша здатність критично мислити та аргументувати свою позицію серйозно розвинеться, навіть якщо ви обмежитеся освоєнням вищевикладених методів. Однак якщо ваша мета – досягти в даній області професіоналізму, цього буде вкрай мало. Щоб почати рухатися далі, потрібно вивчити інші складові аргументування. Перша з них – це правила аргументації.

Правила аргументації

Правила аргументації досить прості, але кожне з них відрізняється набором своїх особливостей. Всього цих правил чотири:

Правило перше

Оперуйте переконливими, точними, ясними і простими термінами. Майте на увазі, що переконливість легко втрачається, якщо наведені доводи розмиті і абстрактні. Також беріть до уваги те, що в більшості випадків люди вловлюють і розуміють набагато менше, ніж хочуть показати.

Правило друге

Метод аргументації і її темп бажано підбирати відповідно до особливостей свого темпераменту (про типи темпераменту ви можете почитати тут). Це правило передбачає:

  • Свідоцтва і факти, озвучені окремо, діють більш ефективно, ніж ті, які підносяться всі разом
  • Кілька (три-п’ять) найбільш яскравих доводів більш дієві, ніж безліч середніх фактів
  • Аргументовано не повинно мати форму «героїчного» монологу або декларування
  • За допомогою грамотно розставлених пауз можна досягти кращого результату, ніж за допомогою потоку слів
  • Більший вплив на співрозмовника надає активне, а не пасивне побудова висловлювань, особливо, коли потрібно навести докази (наприклад, фраза «ми це зробимо» набагато краще фрази «це можна зробити», слово «укласти» набагато краще фрази «зробити висновок» і т. д.)

Правило третє

Аргументація завжди повинна виглядати коректною. Це означає:

  • Якщо людина прав, відкрито визнайте це, навіть якщо наслідки можуть бути для вас несприятливими
  • Якщо співрозмовник прийняв якісь аргументи, надалі намагайтеся використовувати саме їх
  • Уникайте фраз-пустушок, що свідчать про зниження концентрації і провідних до недоцільним пауз для виграшу часу або пошуку нитки розмови (такими фразами можуть бути: «не було сказано», «можна і так, і так», «поряд з цим», «інакше кажучи», «більше або менше», «як я вже сказав» і т. п.)

Правило четверте

Адаптуйте аргументи до особистості співрозмовника:

  • Вибудовуйте аргументацію, враховуючи мотиви і цілі опонента
  • Пам’ятайте, що так звана «надмірна» переконливість може викликати неприйняття з боку опонента
  • Намагайтеся не застосовувати формулювання і вираження, що ускладнюють розуміння й аргументування
  • Прагніть максимально наочного викладу своїх доводів, міркувань та ідей з наведенням прикладів і порівнянь, але пам’ятайте, що вони не повинні розходитися з досвідом співрозмовника, тобто повинні бути близькі і зрозумілі йому
  • Уникайте крайнощів і перебільшень, щоб не викликати недовіри опонента і не поставити під сумнів всю свою аргументацію

Дотримуючись цих правил, ви підвищите увагу і активність співрозмовника, мінімізуєте абстрактність своїх висловлювань, набагато ефективніше увяжете аргументи і забезпечити максимальне розуміння своєї позиції.

Спілкування між двома людьми, коли мова йде про спорах і дискусіях, практично завжди відбувається за схемою «атакуючий захисник». Очевидно, що ви можете виявитися як у першій, так і в другій позиції. За цим принципом формуються і конструкції аргументування.

Конструкції аргументування і прийоми аргументації

Всього існує дві основні конструкції аргументування:

  • Доказова аргументація (застосовується, коли потрібно що-небудь обґрунтувати або довести)
  • Контраргументація (застосовується, коли треба спростувати чиї-небудь твердження і тези)

Для використання обох конструкцій прийнято оперувати одними і тими ж прийомами.

Прийоми аргументації

Яким би не було ваше переконуючий вплив, ви повинні орієнтуватися на десять прийомів, застосування яких оптимізує вашу аргументацію і зробить її більш ефективною:

  • Компетентність. Робіть аргументи більш об’єктивними, достовірними і глибокими.
  • Наочність. По максимуму застосовуйте знайомі всім асоціації і уникайте абстрактних формулювань.
  • Ясність. Увязывайте факти і свідчення і остерігайтеся недомовленості, плутанини і двозначності.
  • Ритм. Робіть свою промову більш інтенсивної у міру наближення до фіналу, але не випускайте з виду ключові питання.
  • Спрямованість. Обговорюючи що-небудь, дотримуйтеся конкретного курсу, вирішуйте зрозумілі завдання і прагнете до чітких цілей, заздалегідь у загальних рисах познайомити з ними опонента.
  • Раптовість. Вчіться пов’язувати факти і деталі в незвичайній і несподіваній формі і тренуйтеся у використанні цього прийому.
  • Повторення. Акцентуйте увагу співрозмовника на головних ідеях і положеннях, щоб опонент краще сприймав інформацію.
  • Кордону. Заздалегідь визначайте кордону міркувань і не розкривайте всіх карт, щоб підтримувати жвавість бесіди і активність уваги співрозмовника.
  • Насиченість. Викладаючи свою позицію, робіть емоційні акценти, змушують опонента бути максимально уважним. Не забувайте також і знижувати емоційність, щоб закріпити думки опонента і дати йому і собі невеликий перепочинок.
  • Гумор та іронія. Будьте дотепні і жартуйте, але не перестарайтеся. Краще діяти так, коли потрібно парирувати випади співрозмовника або висловити неприємні для нього доводи.
  • З використанням даних прийомів ваш аргументаційну арсенал поповниться серйозною зброєю. Але, крім методичних аспектів, до яких здебільшого відноситься техніка аргументування, мистецтво критично мислити і послідовно міркувати чудово розвивається тактикою аргументації.

    Тактика аргументації

    Освоїти тактику аргументації не так складно, як може здатися. Для цього потрібно всього-навсього засвоїти її основні положення.

    1 Використання аргументів

    Аргументація повинна починатися впевнено. Не повинно бути ніяких коливань. Основні аргументи викладаються в будь-який момент, але краще робити це постійно в новому місці.

    2 Вибір техніки

    Техніка (методи) повинна вибиратися з урахуванням психологічних особливостей опонента і своїх власних.

    3 Уникнення конфронтації

    Щоб фаза аргументації протікала нормально, слід прагнути до уникання конфліктів і загострень, т. к. різні позиції і нагнетенная атмосфера, наче полум’я, можуть поширитися на інші області спілкування. І тут ми повинні вказати на декілька нюансів:

    • Критичні питання розглядаються або в самому початку, або в самому кінці стадії аргументації
    • Делікатні питання обговорюються наодинці із співбесідником ще до початку бесіди або дискусії, т. к. тет-а-тет досягаються набагато більші результати, ніж при свідках
    • Коли ситуація складна, завжди робиться пауза, і тільки після того, як кожен «випустив пару», триває спілкування

    4 Підтримання інтересу

    Найбільш ефективно пропонувати співрозмовнику варіанти і відомості для завчасного виклику у нього інтересу до теми. Це означає, що спочатку описується поточний стан справ з акцентом на ймовірні негативні наслідки, а потім вказуються можливі рішення і докладно описуються їх переваги.

    5 Двостороння аргументація

    За допомогою неї можна вплинути на людину, позиція якого не співпадає з вашою. Потрібно вказати на плюси і мінуси своєї пропозиції. На результативність цього способу впливають інтелектуальні здібності опонента. Але, незалежно від цього, потрібно представити всі недоліки, які могли б стати йому відомі від інших людей і з інших джерел інформації. Що стосується одностороннього аргументації, вона застосовується тоді, коли у співрозмовника сформувалося свою думку і коли у нього немає заперечень проти вашої точки зору.

    6 Послідовності плюсів і мінусів

    Виходячи з висновків соціальної психології, основний формуючий вплив на позицію опонента надає така подача інформації, де спочатку перераховуються позитивні сторони, а потім негативні.

    7 Персоніфікована аргументація

    Відомо, що переконливість фактів залежить від сприйняття людей (люди, як правило, некритичні до себе). Тому в першу чергу потрібно постаратися визначити точку зору співрозмовника, а потім вставити її в свою конструкцію аргументації. У будь-якому випадку слід намагатися не допускати суперечливість аргументів опонента і власної аргументації. Найпростіший шлях до цього – пряме звернення до свого візаві, наприклад:

    • Що ви думаєте з цього приводу?
    • Ви праві
    • Як ви думаєте, як можна вирішити це питання?

    Коли ви визнаєте правоту опонента і проявіть до нього увагу, ви заохотите його, а значить, він буде більш сприйнятливий до вашої аргументації.

    8 Складання висновків

    Буває так, що аргументація чудова, але бажана мета не досягається. Причиною тому служить невміння узагальнити відомості та факти. Виходячи з цього, для більшої переконливості потрібно в обов’язковому порядку самостійно робити висновки і пропонувати їх співрозмовнику. Пам’ятайте, що далеко не завжди факти є очевидними.

    9 Контраргументація

    Якщо раптом вам наводять аргументи, які бачаться вам бездоганними, не потрібно панікувати. Навпаки, слід зберігати холоднокровність і застосувати критичне мислення:

    • Чи вірні пропоновані факти?
    • Можна спростувати цю інформацію?
    • Чи можна виявити суперечності та неузгодженості у фактах?
    • Не помилкові пропоновані висновки (хоча б частково)?

    Представлена тактика може стати завершальним елементом всієї вашої стратегії аргументації. І за великим рахунком, інформації, з якою ви познайомилися, цілком вистачить, щоб навчитися професійно аргументувати свою точку зору, позицію і аргументи. Але все ж цей урок не буде повним, якщо ми не дамо ще кілька рекомендацій.

    Укласти третій урок нашого курси ми хочемо невеликим розмовою про переконливих аргументів – ще одному важливому елементі впливу на думку людини та групи людей.

    Трохи про переконливих доказів

    Що таке переконання? Якщо не розбиратися в масі різноманітних трактувань і інтерпретацій, переконанням можна назвати використання таких слів, які схилять партнера по спілкуванню прийняти вашу точку зору, повірити вашим словам або зробити так, як кажете ви. І як же цього домогтися?

    Знаменитий американський радикальний організатор і громадський діяч Саул Алинский створив зовсім просту теорію переконання. Вона свідчить, що людина сприймає інформацію з позиції особистого досвіду. Якщо ви спробуєте донести свою позицію до іншого, не беручи до уваги те, що він хоче сказати вам, ви можете навіть не розраховувати на успіх. Простіше кажучи, якщо ви хочете переконати когось, вам потрібно приводити йому аргументи, відповідні його переконанням, очікуванням і емоціям.

    Посилаючись на це, можна виділити чотири основних варіанти дій при аргументуванні:

    • Фактичні дані. Незважаючи на те, що іноді статистика може помилятися, практично завжди факти незаперечні. Відомості, отримані емпіричним шляхом, вважаються одним з найбільш сильних інструментів для складання основи аргументації.
    • Емоційний вплив. Як казав один з кращих американських психологів Абрахама Маслоу, люди краще всього реагують, коли ми звертаємося до їх емоціям, тобто зачіпаємо такі речі, як сім’я, любов, патріотизм, світ і т. д. Якщо хочете звучати більш переконливо, висловлюйтеся так, щоб зачепити людину за живе (звісно, в рамках розумного і бажано в позитивному ключі).
    • Особистий досвід. Історії з власного життя та інформація, перевірена на власному досвіді, – це чудові інструменти для впливу на слухача. Власне, ви й самі можете в цьому переконатися: послухайте людини, який розповідає вам що-то за підручником, а потім послухайте того, хто сам пережив або зробив те, про що говорить. Кому ви більше вірите?
    • Пряме звернення. З усіх існуючих слів можна вибрати те, що люди не втомляться слухати ніколи – це слово «Ви». Кожен задає собі питання: «А в чому від цього користь для мене?». Звідси і ще один секрет переконання: намагаючись когось в чомусь переконати, завжди ставте себе на його місце, а коли зрозумієте його хід мислення, зверніться до нього з допомогою «Ви» і поясните те, що потрібно, на «його» мовою.

    Дивно, але ці чотири найпростіших прийому не застосовуються в житті і роботі величезною кількістю людей, зокрема тими, хто з якихось причин принижує гідності персоналізації, звернення до емоцій і прямого спілкування з людьми. Але це груба помилка, і якщо ви бажаєте стати переконливим у своїх словах, ви ні в якому разі не повинні допускати її. З’єднайте все викладене у цьому уроці в єдине ціле – і ви здивуєтеся, наскільки легко і швидко можна навчитися бути переконливим у будь-якій життєвій ситуації.

    Розвиток критичного мислення та навички аргументування забезпечить вас величезною кількістю переваг у сімейній, повсякденному та професійному житті. Але знову ж: є речі, які можуть стати перешкодами на своєму шляху. Що це за перешкоди? Відповідь на це питання ми дамо в наступному уроці, де перерахуємо більшість потенційних перешкод і наведемо чимало цікавих прикладів.

    Хочете перевірити свої знання?

    Якщо ви хочете перевірити свої теоретичні знання по темі курсу і зрозуміти, наскільки він вам підходить, можете пройти наш тест. У кожному питанні правильним може бути тільки 1 варіант. Після вибору одного з варіантів, система автоматично переходить до наступного питання.

    Статистика На весь экранИгра завантажується…

    Нагадуємо, що для повноцінної роботи сайту вам необхідно ввімкнути cookies, javascript і iframe. Якщо ви ввидите це повідомлення протягом довгого часу, значить налаштування вашого браузера не дозволяють нашому порталу повноцінно працювати.Урок 3. Аргументация: как рассуждать последовательно и логичноКирило Ногалес← 2 Науковий метод4 Перешкоди →