Наше життя сповнена самих різних ситуацій. Іноді ці ситуації можуть повторюватися, іноді бувають новими, незнайомими нам. Але всякий раз, коли ми опиняємося навіть у незвичній для нас ситуації, ми часто дотримуємося тієї, що закріпилася десь глибоко в нашій свідомості моделі поведінки. Так влаштована людська психіка. І, на жаль, ті моделі, якими ми користуємося, в більшості випадків грають аж ніяк не в нашу користь. Сьогоднішня стаття присвячена одній з таких моделей – трикутник Карпмана. Нижче ми розповімо про те, що це за трикутник і про те, яку роль він відіграє в житті людини, а також про те, що слід зробити, щоб з нього вийти.

Для початку трохи про самому трикутнику. Трикутник Карпмана – це, якщо говорити образно, своєрідна «гра», в яку грає переважна більшість людей, зовсім не маючи про це жодного уявлення. Цей трикутник є особливою моделлю психологічних маніпуляцій, які супроводжують життя людини практично у всіх сферах його життєдіяльності. Вперше про це трикутнику заговорив американський психолог Стівен Карпман. Тому, власне, трикутник і отримав свою назву.

Суттю трикутника є те, що будь-які людські взаємини при відповідності певним параметрам (про них ми скажемо нижче) розвиваються за однією і тією ж схемою. Причому, які б люди в цьому процесі не брали участь, і яким би контекстом не було обумовлено їх взаємодія, трикутник завжди буде чинити на них лише негативний і негативний вплив. З часом «гра» в трикутник затягується настільки, що починає руйнувати зсередини життя людини.

Як і належить, в цьому трикутнику є три сторони, тобто це три ролі, які відведені кожній людині: «Агресор», «Жертва» і «Спаситель». Природно, що розуміти це треба не в буквальному сенсі – кожна роль відображає внутрішній психічний стан людини.

Отже, «Агресор» — людина, яка впливає на іншу людину психологічний тиск, нападає на «Жертву». Розуміючи буквально, це той, хто звинувачує іншого, ображає його, намагається його в чомусь викрити, підозрює, підбурює до будь-яких видів деструктивної поведінки. Як правило «Агресор» завжди займає жорстку позицію.

«Жертва» — людина, що страждає від дій «Агресора». Найчастіше впізнати «Жертву» можна за наступним ознаками: постійні скарги, саможаление, прагнення до того, щоб винести свої проблеми і терзання на загальний огляд, пошук співчуваючих і захисників, прагнення знайти того самого «Спасителя». Позиція «Жертви» — це позиція слабкої людини.

І, нарешті, «Рятівник» — людина, що виявляє постійну турботу про інших, захисник справедливості. Така людина, найімовірніше, буде дуже принциповий, милосердний, розважливий, емоційний. Саме під впливом емоцій він, до речі кажучи, і діє в більшості випадків. Цікавою особливістю «Спасителя» є те, що він глибоко переконаний у справедливості й правильності своїх вчинків, а також нерідко агітує «Жертву» зайняти позицію «Агресора» до самого себе «Агресору».

Прикладів трикутника Карпмана в повсякденному житті хоч відбавляй. Але для наочності описати одну з життєвих ситуацій все-таки варто.

Є дві людини, між якими, в силу якихось обставин, виник конфлікт. Це початковий етап, на якому відразу з’являються «Агресор» і «Жертва». «Агресор» активно чинить тиск на свого опонента і в чому його звинувачує. Опонент, тобто «Жертва» починає судорожно шукати вирішення проблеми. Як заведено у всіх, так би мовити, нормальних людей, потрібно обов’язково комусь поскаржитися. Ось тут-то «Жертва» і звертається зі скаргою або за порадою, допомогою і проханням розсудити до третій особі, спочатку не мав відношення до конфлікту. Ця людина вислуховує «Жертву», входить у положення і постає (швидше за все) на її позицію і починає щось радити, рекомендувати, захищати, влаштовувати «розбір польотів» і висловлювати свою думку «верховного судді». Так з’являється «Спаситель».

Цілком ймовірно, що «Спаситель» багато чого вона нарадить, щоб надати «Жертві» «неоціненну допомогу. «Жертва» скористається порадою і при зручному випадку почне нападати на «Агресора».

Далі розвиток подій закручується ще цікавіше. У разі, якщо рада «Спасителя» виявиться ефективним і подіє, початковий «Агресор» вирішить ретируватися, ставши «Жертвою», а той, хто спочатку був «Жертвою», стане «Агресором». Але якщо рада «Спасителя» виявиться поганим і «Жертві» стане ще гірше, тоді велика ймовірність того, що «Спаситель» перетвориться в «Жертву», а «Жертва» знову ж стане «Агресором».

Вищеописана ситуація — це всього лише один з можливих сценаріїв розвитку подій. У реальності цих сценаріїв може бути безліч, а ролі постійно змінюються: «Агресори» стають «Жертвами», «Жертви» — «Рятівниками», «Рятівники» — «Агресорами» і т. д. і т. п. Сам же трикутник Карпмана – явище дивно стійкий. Часто одні трикутники замінюються іншими, які їх замінюють треті, треті-четверті і т. д. Цікаво ще й те, що люди, які «грають» у трикутник, самі по собі не виконують ті завдання, які на них нібито покладені. «Жертва» не має справжніх страждань, а просто воліє займати слабку позицію. «Агресор» лише реалізує виконання установки, нав’язаної йому цим ярликом. «Спаситель» так само робить лише те, що диктує йому його роль.

Досвідчені психологи стверджують, що всі сторони в трикутник Карпмана – це звичні форми реакції на зовнішні обставини, коли-то давно закріпилися в психіці людей. Простіше кажучи, це шкідливі звички. Подумайте тільки про те, як часто нам хочеться поскаржитися іншому, коли нас хтось образив або в чомусь звинуватив. Або з яким ентузіазмом ми можемо роздавати «слушні поради, коли кращий друг розповідає нам про те, як один спільний знайомий пред’явив йому якісь претензії. Так і в ролі «Агресорів» бувати нам нерідко доводиться, адже так часто ми в чомусь мають рацію, а інші абсолютно немає! Знайомі ситуації? Ось ми і бігаємо по цьому замкнутому колі, немов білка в колесі.

Підсумком постійно «перебування» в трикутник Карпмана можуть стати не просто зіпсовані відносини і втрата хороших друзів, але й особистісна криза, затяжна депресія, відчуття безсилля, нікчемності і безглуздість буття, енергетичне виснаження, агресія, негативне мислення, озлобленість на світ і людей, і інші подібні речі, здатні отруїти життя. Але не все так фатально, адже дане положення речей можна змінити, причому зусиль для цього потрібно докласти не так багато, як здається.

По-перше, важливо усвідомити, що взагалі є така річ як трикутник Карпмана і що він глибоко проник у нашу щоденну життя. По-друге, потрібно розуміти, що будь-особиста участь у цьому трикутнику – це добровільна віддача своєї емоційної і психічної енергії цього неосязаемому, але кровожерному паразита. По-третє, слід адекватно подивитися на речі і прийти до розуміння факту, що цей трикутник є лише «грою», в яку ви неусвідомлено вплуталися або можете кинутися. І найголовніше – щоб раз і назавжди захистити себе і близьких людей від участі в цій воістину безглуздою «грі» потрібно навчитися бути для самого себе стороннім Спостерігачем. Спостерігачем саме з великої літери.

Бути Спостерігачем – це значить завжди і скрізь мати тверезе і чітке розуміння про те, що відбувається у вашому житті, що відбувається навколо, що роблять оточуючі і як вони себе ведуть, що робите ви самі. Спостерігач це той, хто веде осмислене і усвідомлене існування і може дивитися на речі збоку, не включаючись несвідомо і без своєї згоди в які б то не було процеси; той, хто не дозволить ні самому собі, ні іншим людям, ні життєвим обставинам нав’язати йому чергову роль в трикутнику. Будучи Спостерігачем, ви зможете не тільки зруйнувати трикутник і захистити самого себе від багатьох неприємностей, бід і помилок, але й допоможете зробити те ж саме іншим, при цьому, не будучи всюдисущим «Спасителем».

Шановні читачі, ми будемо раді, якщо прочитаний матеріал не залишиться без уваги, і ви поділіться в коментарях своїми думками з приводу цієї статті.

На завершення ми радимо вам пройти короткий тест на визначення того, наскільки трикутник Карпмана проник у ваше життя. Для цього вам потрібно лише відповісти на декілька простих питань. А висновки ви зможете зробити самі.

А) чи Є в даний момент у моєму житті складні ситуації, і чи не потрапив я в трикутник?

Б) Ким я є в даний момент?

В) Це справжній я чи це моя роль?

Г) Як часто я дію, будучи в одній з ролей?

Д) В яких випадках я приймаю на себе якусь із ролей?

Е) Допомагають мені ці ролі вирішувати проблеми ефективно?

Ж) Часто я є Спостерігачем?

З) чи Можу я що-небудь зробити, щоб виховати в собі Спостерігача?