Багато починаючі письменники, копірайтери, журналісти, піарники стикаються з проблемою стилістичних помилок. Буває так: написав текст, прочитав, перевірив, і все здається логічним, більш того – читається легко і цікаво. Але варто дати оцінити написане іншим людям, і виникають деякі складнощі. В одному місці тематичний розрив і не зовсім зрозуміло, що автор хотів сказати; в іншому – сталося сильне захоплення деталями і відхід від основної теми; в третьому – при спробах надати тексту художню красу вживаються складні звороти, в зв’язку з чим втрачається логічність і послідовність. Часто ці та інші стилістичні помилки виникають через неуважність та необізнаність окремих правил.
У тренінгу по письменницькому майстерності ми запропонували характеристику типових стилістичних помилок: мовних, пов’язаних з лексичної сполучуваністю і надлишковістю. У цій статті ми більш детально вивчимо природу цих помилок, наведемо конкретні приклади і на основі цього спробуємо навчитися виявляти і вчасно виправляти недоліки при листі.
Стилістика
Стилістика – це розділ мовознавства, філологічна дисципліна, що вивчає неоднакові для різних умов мовного спілкування принципи вибору і способи організації мовних одиниць у єдине смислове і композиційне ціле (текст), а також визначаються відмінностями в цих принципах і способах різновиди вживання мови (стилі) і їх систему. Іншими словами, стилістика має справу з підбором лексики для максимально ефективної реалізації завдань тексту. Існують різні стилі викладу: розмовний, публіцистичний, діловий, науковий, художній. Кожному з них відповідають свої лексичні прийоми і засоби впливу на цільову аудиторію.
Стилістичні помилки – це приклади порушення законів вживання лексичних одиниць у мовленні або недоліки у побудові синтаксичних конструкцій. Найчастіше це неправильне вживання слова або неправильна побудова речень. Нерідко помилки обумовлені використанням лексики одного стилю в іншому, наприклад, розмовного у науковому чи офіційно-діловому. Змішання різних стилів в одному тексті допустимо тільки для досягнення спеціального художнього ефекту.
Вміння писати стилістично грамотно є показником не тільки професійної компетенції людей певної сфери зайнятості, але і загальної грамотності і освіченості людини. Тому намагайтеся не допускати помилок, в тому числі і стилістичних.
Плеоназм
Плеоназм – це смислова надмірність, що виявляється в дублюванні смислів слів у межах висловлювання. Дану помилку часто припускаються початківці копірайтери, які прагнуть урізноманітнити і збагатити свою мову. Плеонастический текст, як правило, має на меті детальне опис предмета або явища, але множинні подробиці й уточнення ускладнюють розуміння змісту висловлювання або позбавляють його зовсім.
Приклади:
Він любив грати у футбол футбольним м’ячем. В футбол, виходячи з правил цієї гри, можна грати тільки футбольним м’ячем і ніяк інакше.
На рахунку була кожна хвилина часу. Хвилина і так є одиницею часу.
Часто стилістична помилка плеоназм виникає в результаті об’єднання синонімів:
Він озирнувся, подивився назад і пішов далі. Озирнутися вже значить подивитися назад.
Як уникнути? Перечитуючи свій текст, особливу увагу приділяйте фрагментів з детальним описом чого-небудь, остерігайтеся надмірності в судженнях, перевіряйте синоніми. Пам’ятайте також, що плеоназм може використовуватися як художній ефект для додання емоційного забарвлення або комічності.
Кліше
Кліше – це стандартні форми слововживання, типові схеми словосполучень і синтаксичних конструкцій, а також загальні моделі мовної поведінки в конкретних ситуаціях. Кліше є стилістичною помилкою у разі, якщо вони вживаються в невідповідному стилі мовлення (наприклад, кліше, характерні для ділового стилю, в розмовному тексті), а також при їх надмірному використанні в мовленні.
Приклади: золота осінь, проходить червоною ниткою, переважна більшість, вжиті заходи, грати роль, привертати увагу, бути цікавою, здобути перемогу, довести до відома та багато інших.
Як уникнути? Очевидно, що зовсім відмовитися від кліше не вдасться, до того ж офіційно-діловий стиль повністю заснований на використанні клішованих конструкцій, і жоден документ не може бути оформлений без них. Такі сталі вирази можуть урізноманітнити ваш текст, але їх надлишок легко зіпсує враження від усього написаного. Слід пам’ятати, що більшість кліше «запрані до дірок» (також кліше!), тому намагайтеся рідше їх вживати і розширюйте свій словниковий запас.
Тавтологія (тождесловие)
Тавтологія – смислова надмірність, що виявляється в дублюванні в межах висловлювання одних і тих самих або споріднених слів. Це випадки вживання зайвих слів і цілих речень, які не повідомляють нічого нового про предмет тексту, а лише повторюють вже сказане.
Приклади:
У своїх оповіданнях Н. Носов розповідав про шкільне життя.
Він ішов назустріч і посміхався широкою посмішкою.
У відділі антикварних меблів продавався відмінний дерев’яний стіл з червоного дерева.
Як уникнути? Прочитайте написаний текст вголос, дайте послухати іншим людям, оскільки однаково звучать слова легше виявити саме на слух. Перевіряйте себе уважно, намагаючись відкидати повтори або замінювати їх синонімами.
Порушення лексичної сполучуваності
При виборі слова слід враховувати не тільки його, але і лексичну сполучуваність. Далеко не всі слова «підходять один одному. Межі лексичної сполучуваності визначаються значенням слів, їх стилістичною приналежністю, емоційним забарвленням, граматичними властивостями.
Приклади:
На недільній розпродажі були дешеві ціни. Ціна визначається прикметниками «високий», «низький», тоді як тільки товар може бути охарактеризований як «дорогий» або «дешевий».
Він приділяв їй турботу. Приділяти увагу можна, а турботу проявляють.
Саша читав матеріали сайту 4brain.ru та підвищував свій кругозір. Кругозір можна розширити, але не підвищити.
Неправильне вживання багатозначних слів
Ще один вид помилок лексичної сполучуваності – неправильне вживання багатозначних слів. Незважаючи на те, що, завдяки контексту, вони в основному розуміються вірно, в окремих випадках можуть утворити неправильні конструкції.
Приклади:
Глибоко за північ – правильно. Але не можна сказати глибоко за полудень.
Глуха стіна – правильно. Глуха двері – ні.
Як уникнути? Щоб не робити помилок лексичної сполучуваності потрібно користуватися «Словником сполучуваності слів російської мови».
Бідність і одноманітність у побудові пропозицій і виборі конструкцій
Так часто буває, коли починаючий автор, прагне не наробити помилок у складних пропозиціях, пише текст максимально простими реченнями. Повноцінної помилкою такий випадок не назвеш, але, скільки людей захоче прочитати це бідне виклад?
Приклад:
Звичайна квартира. Зліва від входу вікно. Праворуч – шафа. У центрі стіл і пара стільців. У дальньому кутку тумбочка, на ній – телевізор.
Як уникнути? У разі якщо це не авторський прийом, «прикрасити» текст можна шляхом вживання різних художніх засобів – епітетів, алегорій, порівнянь, метафор, гіпербол і ін.
Нелогічний порядок слів
Порядок слів у російській мові залежить від положення підлягає і присудка в реченні і буває прямим або зворотним. Другорядні члени і службові слова узгоджуються з тими словами, від яких вони залежать за змістом. Якщо цього правила не дотримуватися, порушиться порядок слів і пропозиція стане або важче для розуміння, або змінить сенс.
Приклади:
Я прогулявся по центральній вулиці і ще парочку маленьких провулків. Створюється неправильний сенс фрази «ще парочку», потрібно «ще по парочці», адже мова йде про продовженні дії.
Нелегка доля і життєві перипетії тут описуються. Можливий, але не кращий варіант побудови тексту. Краще: Тут описуються нелегка доля і життєві перипетії.
Як уникнути? Дотримуватися правил побудови речень. Для інтонаційного виділення краще використовувати інші художні засоби, так як неправильний порядок слів не завжди гарантує правильне розуміння написаного.
Будьте уважні і пишіть грамотно!
Відгуки та коментарі
Нам дуже важлива ваша думка. Допоможіть зробити сайт краще – залиште коментар з оцінкою матеріалу. А якщо вам цікаво розвиватися далі, то зверніть увагу на наш курс з підвищення грамотності.
Все що треба знати про ремонт у домі на сайті http://moydom.net.ua/