Принципи та особливості командоутворення

Принципы и особенности командообразования

Команда. Офіційно під цим словом ховається назва невеликої групи людей, що володіють різними навичками і діяльність яких спрямована на колективне вирішення певних завдань. Ну що тут такого – зібрав людей, які вміють робити різні речі, і вперед! Але насправді створення справжньої ефективної команди – це ціла наука, і навчитися їй не так-то просто. В цій справі є свої тонкощі, принципи та особливості. Саме про них ми і розповімо.

Отже, командоутворення. Сьогодні це гранично ефективний інструмент, за допомогою якого різні люди і організації реалізують намічені плани. Жодна прогресуюча компанія не залишає без уваги це питання. Правда, далеко не всі вивчають його з правильним ставленням і з усією притаманною йому серйозністю. Саме з цієї причини хто-то просто не рухається з місця, а хтось робить тільки гірше. Адже в командоутворенні дійсно потрібно враховувати багато речей: психологічні особливості людей, приховані резерви їх особистості та взаєморозуміння, злагодженість дій, вміння працювати спільно, наявність однієї для всіх мотивації, прагнення до одного результату і інші. А саме формування команди повинно сприяти появі довіри між членами команди, розкривати їх потенціал та мотивувати до продуктивної трудової діяльності.

Тільки професійний підхід здатний принести користь і високий результат. А професійний підхід, в свою чергу, передбачає знання форм командоутворення та чітке розуміння головних принципів цього процесу. І якщо основними формами командоутворення є корпоративні заходи: спортивні (спартакіади, змагання), інтелектуальні (мозкові штурми, ігри, тести), розважальні (ігри, корпоративи, банкети, поїздки), навчальні (семінари, тренінги) і т. д., то про принципи слід поговорити детальніше.

Основні принципи командоутворення

Залежно від специфіки діяльності команди принципи командоутворення можуть доповнюватись і змінюватись, однак до основних принципів можна віднести наступні:

  • Постановка цілей
  • Колективне виконання завдань
  • Прийняття відповідальності
  • Визначення форми стимулювання
  • Підвищення кваліфікації
  • Рівень креативності
  • Продуктивне функціонування

Розглянемо кожний з принципів окремо.

1
Постановка цілей

Постановка цілей — це один з основних факторів. Особливість тут полягає в тому, що мета повинна бути колективною. Тобто, звичайно, можуть бути і індивідуальні цілі, але в підсумку вони повинні привести до досягнення загальної. Найбільш придатними фахівці вважають саме конкретні і жорсткі завдання, виконання яких призведе до підвищення ефективності роботи, полегшення спілкування, зниження кількості конфліктних ситуацій.

Чіткі завдання будуть сприяти зосередженню членів команди на пошуку ефективних способів їх реалізації і концентрації на результаті. Крім того, це сприятливо позначається на загальному мікроклімат в команді, тому що втрачають всяке значення посади і статуси її членів, виникає довіра, кожна людина здобуває цінність для всіх, так само як і його внесок у загальну справу. Чим жорсткіше вимоги, тим сильніше їх спонукальна сила.

2
Колективне виконання завдань

Виконання всіх поставлених завдань повинно носити саме колективний характер. Це є суттю командоутворення, оскільки всі окремі частини повинні працювати спільно, в тісній взаємодії один з одним. Спільна робота налаштовує всіх членів команди на певний специфічний лад, в якому вони, цілком можливо, не працювали до цього. Формується довіра, люди краще пізнають одне одного, починають «притиратися», дізнаватися індивідуальні особливості.

Процес колективної роботи, крім усього іншого, створює сильний енергетичний потенціал, і окремі зусилля кожного члена команди починають давати результат, у кілька разів перевищує той, який був би у разі одиночної роботи людини з тими ж зусиллями. До того ж, спільне обговорення виконання поточних завдань і ходу роботи призводить до знаходження нових шляхів досягнення задуманого.

3
Прийняття відповідальності

Дуже важливо, щоб у процесі командної роботи кожна окрема людина зі всією серйозністю підходив до виконання своїх функцій, брав на себе відповідальність і розумів, що від його зусиль залежить не тільки стан його особистих справ, але і успіх всієї команди. З таким підходом ймовірність успішного завершення будь-якого підприємства істотно збільшується, оскільки кожен член команди докладає максимум зусиль і намагається задіяти весь свій потенціал.

Крім цього, зіграти свою роль може ще й той фактор, що ніхто не хоче опинитися в аутсайдерах, тобто бути останнім, найгіршим в команді. Людині властиво порівнювати себе з іншими і в більшості випадків люди намагаються опинитися в числі лідерів. Тим більше, якщо від цього залежить подальше перебування в команді або якісь інші не менш важливі речі.

4
Визначення форми стимулювання

Важливою складовою командоутворення є те, якою буде форма стимулювання. Тут дуже важливо враховувати особливості сфери діяльності команди в цілому. Наприклад, якщо діяльність команди має виробничу спрямованість, то за основну форму стимулювання найкраще буде прийняти матеріально-грошову компенсацію, поєднується з громадським визнанням і моральної задоволеності. Якщо діяльність команди характеризується інтелектуальною спрямованістю, то найкращою формою стимулювання буде використання стимулів кар’єри, престижу, самоствердження, т. к. матеріальна сторона тут відіграє другорядну роль. У разі якщо діяльність команди комбінована, то і форма стимулювання повинна поєднувати в собі особливості двох попередніх.

5
Підвищення кваліфікації

Основним завданням будь-якого командоутворення є професійне зростання. І неважливо, до якої сфери належить діяльність команди. Важливо зробити так, щоб підвищилися показники, як окремих членів команди, так і загальні. Тільки активно розвивається команда здатна досягти високих цілей, поліпшити результати і вийти на новий рівень. Крім цього, важливо зробити так, щоб команда могла відчувати свій ріст і оцінювати свій прогрес. Для цього дуже зручно використовувати різні тести і випробування, а результати відображати у вигляді таблиць, графіків, балів і т. д. Впевненість і переконаність команди у своєму прогресі додасть ще більше сил і енергії на шляху до досягнення наміченого результату.

6
Рівень креативності

Принципом креативності у ряді випадків користуються як допоміжним. Так, наприклад, якщо діяльність членів команди носить технологічний характер, а стимулом для них є отримання будь-яких матеріальних благ, то їх креативність не буде займати домінуючу позицію. Якщо ж члени команди займаються переважно інтелектуальним працею, а основною їх мотивацією є кар’єрно-престижні фактори, то тут креативність грає найбільш важливу роль, тому що їх успіхи залежать від їх творчих здібностей, прийняття сміливих рішень, пропозиції нових ідей і т. д.

7
Продуктивне функціонування

Ще одним важливим принципом командоутворення є продуктивність її функціонування. Існує одне основне правило: тривалість існування команди має прямий вплив на її ефективність, успішність і результативність, а також на спрацьованість і професіоналізм її елементів.

Незважаючи на це, у сучасному світі дуже поширене таке явище, коли навіть успішні команди, по-перше, створюються хаотично, а по-друге, мають стихійний характер. Більшою мірою це стосується, звичайно, виробничих команд. Інтелектуальні команди, як правило, мають довгострокові цілі та існують значно довше. Тому, потрібно завжди брати до уваги перспективу і будувати процес командоутворення, виходячи з її особливостей.

Підсумовуючи даний матеріал, можна не згадати ще про один важливий чинник, який грає роль в процесі командоутворення – це форма управління в команді. Від цього фактора найчастіше залежить ефективність команди та злагодженість її окремих складових. Насправді форм управління дуже багато і всі вони залежать від специфіки діяльності команди, поставлених цілей, рівня професіоналізму її членів, характеру їх відносин та інших показників.

Але основних форм управління існує три. Перша форма – коли командою керує одна людина – лідер. Друга форма – коли кожен член команди виконує свою функцію і відстежує свій сектор роботи, а всі рішення приймаються керівником, але з урахуванням думки всіх членів. Третя форма – коли є «кістяк», що складається з авторитетних фахівців, після обговорення стану справ з якими на спільній раді ухвалюються головні рішення. Визначати форму правління варто ретельно, причому в цьому процесі можуть брати участь усі члени. А грамотне її визначення дозволяє багаторазово підвищити ефективність та продуктивність команди.

Якщо підходити до процесу командоутворення стратегічно і виходячи з вищерозглянутих засад, можна бути впевненим, що майбутня команда буде діяти злагоджено та максимально результативно, в ній завжди буде панувати командний дух, який матиме тільки сприятливе і конструктивне вплив на будь-який вид діяльності.