У житті кожної людини час від часу з’являються ситуації, коли все заплановане навіть самим ретельним чином йде зовсім не так, як було спочатку задумано. Саме в такі моменти, як кажуть, опускаються руки, хочеться все кинути і забути про намічені плани і поставлених цілях. Але чи варто вважати свої помилки, промахи і невдачі такими фатальними?

Однією з головних причин нашого негативного ставлення до помилок і невдач є те, що ще з дитинства багатьом з нас прищеплювали прагнення бути кращими, яка передбачає: якщо робити щось, то робити найкращим чином, або не робити взагалі. Подібні настанови, звичайно, хороші, але нерідко в процесі дорослішання людини вони трансформуються з цілком розумною позиції «сім разів відміряти і один раз відрізати» у своєрідну патологію, вкрай негативно впливає на життя людини. У підсумку виходить, що, стаючи дорослими, деякі з нас дуже болісно ставляться до будь-яких невдач, намагаються одразу ж про них забути і усунути зі свого життя все, що може про них нагадати.

Однак завжди потрібно брати до уваги те, що будь-який, навіть самий провальний проект може містити в собі чудові покажчики на зміну руху в тому чи іншому потрібному напрямку. Але для розуміння цього потрібно сформувати в собі правильне відношення до своїх невдач.

Вчіться робити розумні помилки

Як такі, помилки можна розділити на дві категорії: є дурні помилки – це помилки, які здійснюються людьми через недбале ставлення до чого-небудь або безтурботності. А є помилки розумні – вони вчиняються в разі, коли людина йде на свідомий ризик або проводить якийсь експеримент.

Вчинення таких помилок є чудовим «робочим» матеріалом і їжею для розуму. У багатьох випадках це говорить про те, що людина розвивається і вміє ризикувати заради досягнення мети. Саме в цьому випадку підхід до вилучення уроків з невдач є здоровим, адже людина вже з самого початку орієнтований на активну роботу над собою та своїми діями. Не буде зайвим сказати і те, що для досягнення видатних результатів потрібно здійснювати видатні вчинки. Не потрібно боятися експериментувати і реалізовувати нові стратегії.

Витягнуті уроки з помилок потрібно обов’язково застосовувати на практиці

Будь-яка помилка як така повинна бути здійснена тільки один раз, оскільки один лише її факт вже мав чогось навчити. А це означає, що якщо дію було здійснено неправильно, то потрібно зробити які-небудь зміни. Але щоб ці зміни набули чинності і виробили новий ефект, потрібно брати до уваги минулий досвід – тільки так відбувається навчання. Є навіть такі уроки, отримати які ніяким іншим способом, крім здійснення помилки, взагалі не представляється можливим. Тому, якщо розглядати помилки і невдачі з позиції навчання, то вони є чудовими «вчителями».

Дуже важливим є також і те, що вчинення помилок повинно надавати безпосереднє вплив на вироблення нового плану дій. Але величезна кількість людей просто забуває про вилучені уроках. І далеко не всі будують всю свою подальшу діяльність з їх урахуванням. І, незважаючи на те, що це здається цілком логічним (витягувати уроки й чинити нові дії) і адекватним, в більшості випадків люди лише индульгируют, займаються самобичуванням і «планують» зайнятися розбором своїх же польотів коли-небудь потім. Це і є прекрасним поясненням того, що багато хто так ні до чого і не вчаться на своїх помилках.

На додаток до цього можна сказати, що якщо попросити людину пояснити, який урок він виніс зі своєї помилки, то, цілком ймовірно, він зможе зробити це з неабияким запалом. Але от якщо попросити його вже про те, щоб він надав новий план дій, заснований на витягнутих із своїх невдач уроках, то, швидше за все, він просто округлить очі і потисне плечима. Далеко непоодинокі випадки, коли люди пишуть про те, як можна легко і просто змінити наявний стан речей, але всі слова так і залишаються лише словами, адже нові знання просто не використовуються.

І ще одним серйозним моментом є те, що у деяких людей є схильність до того, щоб закривати очі на помилки або просто перекладати провину за їх здійснення на інших. І тут важливо зрозуміти, що така поведінка найгірше впливає, в першу чергу, на самого його-ініціатора. Закривати очі на помилки значить свідомо стояти на одному і тому ж місці, абсолютно не просуваючись вперед. А перекладати провину на інших – це аналогічне стояння на місці, доповнене невмінням або небажанням бути відповідальним за себе, свої вчинки і, зрештою, за своє життя.

Вчіться на помилках інших

У наш час існує величезна кількість матеріалів, присвячених опису життя та діяльності відомих і успішних людей. Найбільш неординарних результатів домагалися люди, які не володіли якимись сврехспособностями, але ті, хто здійснював найбільша кількість помилок і ті, хто вчився на них. Про це говорили такі люди, як Томас Едісон, Йоганн Вольфганг Гете, Михайло Ломоносов, Володимир Ленін, — Франсуа де Ларошфуко, Максим Горький, Лев Толстой, Аристотель, Конфуцій та інші видатні особистості.

Та навіть якщо і не звертатися до сторонніх джерел, можна побачити сотні прикладів того, що і як варто робити і чого і як робити не варто. Це можуть бути родичі, друзі, знайомі, колеги по роботі. Потрібно лише не бути сліпим до подій і вчитися використовувати чужий досвід.

Резюмуючи все вищевикладене, можна привести ряд прийомів, які дозволять отримувати з помилок і невдач виключно користь:

  • Якщо вас спіткала невдача, замість того, щоб обурюватися з цього приводу, потрібно максимально об’єктивно подивитися на речі і спробувати зрозуміти, що ж сталося насправді. Найчастіше емоції заважають нам бачити реальний стан речей.
  • Якщо вас спіткала невдача, потрібно думати не про те, що сталося в результаті, а про те, що послужило причиною цьому: які ваші думки, переконання і дії направили вас на неправильний шлях.
  • Знайшовши причину своєї невдачі, обов’язково врахуйте це. Усвідомте, що це всього лише ще один спосіб того, як не потрібно робити, і надалі так не робіть.
  • Завжди потрібно намагатися залишатися спокійним і зберігати тверезий погляд на речі. Зайва емоційність спотворює суть речей і не дозволяє приймати вірні рішення.
  • Ні в якому разі не потрібно займатися самобичуванням і самокопанням. Якщо помилка зроблена, значить, так тому і бути, і так повинно було статися. Намагайтеся виробляти філософський погляд на речі.
  • Завжди пам’ятайте про те, що кожна помилка — це нова можливість, яка дає вам унікальний шанс навчитися чомусь. Дуже рідко вдається передбачити абсолютно все. Ми – люди, а людям властиво помилятися.
  • Звертайте увагу на те, що роблять інші люди і використовувати їх досвід у своїх цілях. Вчіться на чужих помилках і зможете уникнути своїх власних.
  • Пам’ятайте, що неможливо досягти нового результату, постійно здійснюючи одні й ті ж дії. Шукайте нові способи досягнення цілей.

Подумайте на дозвіллі над тим, що саме невдачі є загартуванням вашого характеру і волі, а також уміння досягати поставлених цілей навіть тоді, коли здається, що весь світ проти вас. Абсолютно неважливо, яка кількість помилок ви зробите на своєму шляху до успіху. Важливо те, що кожна нова помилка буде наближати вас до нього. Так і той, хто ні разу не помилявся і не відчував гіркоту поразки, ніколи не зможе по-справжньому насолодитися успіхом і перемогою.

Тому, не потрібно нескінченно обмірковувати свій невдалий досвід. Просто аналізуйте свої дії, виймайте уроки, робіть відповідні висновки і ніколи не бійтеся нових невдач. Не дозволяйте своїм помилкам зробити вас їх жертвою. Не існує ідеальних людей. І не помиляється ніколи лише та людина, яка нічого не робить.

І наостанок невеликий напуття:

«Пам’ятай, що змінити свою думку і дотримуватися того, що виправляє твою помилку, більш відповідає волі, ніж наполегливість у свою помилку»

Марк Аврелій