В одному з інтерв’ю Себастьян Трун, професор Стенфордського університету, розробник масових освітніх онлайн курсів, сказав: «МООК здатні стерти географічні, економічні та расові бар’єри в освіті». В теорії саме так все і виглядає – перші МООК були сприйняті з небувалим ентузіазмом, а сьогодні про них знають люди з усіх куточків планети, які цікавляться саморозвитком. На курси записуються десятки тисяч студентів. Західні компанії визнають сертифікати про їх закінчення. Але у МООК є і зворотна сторона, свої недоліки. І про них говорять не окремі експерти в галузі освіти або закостенілі традиціоналісти, а мова сухих цифр – статистика.

Два погляди на МООК: відкритість і елітарність

Не встигла «The New York Times» охрестити 2012 рік роком МООК, зробивши акцент на значущості цього явища для сучасного світу, що вже в наступному році пішли публікації, у тому числі у великих виданнях, про те, що революція в освіті вдалася навряд чи. Безсумнівно, сама ідея була інноваційною, але реальний досвід її впровадження показав, що межі доступності стерти не так легко.

Розтиражована ЗМІ уявлення про МООК, як про безкоштовне шанс пройти курси з провідних університетів світу абсолютно всім бажаючим – справедливо лише в одній площині. Так, дійсно, масові відкриті онлайн курси звільнили знання з ув’язнення аудиторій з обмеженою кількістю місць. Все більше з’являється безкоштовних курсів, що без перебільшень є позитивним аспектом, оскільки навіть в розвинених країнах далеко не кожен в змозі оплатити навчання у вищому навчальному закладі. В той же час цією кісткою в горлі традиційного освіти МООК не стане до того моменту, коли у відкритому доступі з’являться не окремі курси, а цілі програми. Швидше за все, до такого кроку глобальні гравці ринку онлайн освіти (а це ресурси, створені університетами) не готові зараз і не будуть готові в найближчому майбутньому.

Не сталося і очікуваної демократизації освіті у зв’язку з можливістю доступу до неї людей з малозабезпечених верств населення. У цьому відношенні дуже демонстративну статистику опублікував відомий «Wall Street Journal». Вона являє собою результат дослідження, у якому взяло участь 35 тис. слухачів курсів (з 200 країн світу) Пенсільванського університету, який є одним з найбільш активних учасників створення МООК. І ось до якого висновку прийшли організатори: інтерес серед малозабезпечених до дистанційної освіти залишається низьким. І навпаки – переважна більшість тих, хто записується на онлайн-курси, вже мають університетську ступінь і щодо багато заробляють. А в таких країнах як Росія, Бразилія, Китай, Індія і Південна Африка інтерес до дистанційної освіти і зовсім популярний в основному серед економічної еліти». Більше 80% слухачів з цих країн належать до 6% найбільш забезпечених жителів.

Як невтішного висновку резюмуємо, що поки що ідея рівного доступу до освіти залишається в полутеоретическом стані, навіть незважаючи на те, що технічна база для її реалізації створено.

Переваги

Залишимо філософські роздуми про дихотомії «добре-погано» і «можливості-обмеження» в стороні. Очевидно, що творці МООК не можуть за пару років вирішити проблеми в освітніх областях бідних африканських, азіатських і будь-яких інших країн. Географічний бар’єр у наш час подолана, чого не скажеш про матеріальне і мовному бар’єрі. Але всього і відразу не буває. І в будь-якому разі онлайн навчання відкриває найширші можливості, нехай поки що і не для всіх.

Головними перевагами МООК по праву вважаються безкоштовність і відкритість. Для будь-якого прагне до освіченості людини позитивні сторони тут очевидні. По-перше, у багатьох країнах вища освіта платна, і оплатити його буває складно навіть вихідцям з середнього класу. По-друге, навіть якщо гроші є, вступити в елітний вуз дуже складно з-за високої конкуренції і вимог.

Одним з головних переваг також можна вважати те, що МООК – це відмінна платформа для освітньої міжнаціональної комунікації. І справа не тільки в можливості спілкуватися на тематичних форумах з однодумцями (це і раніше було) і на деяких курсах виступати в якості рецензента. Важливіше всього те, що нехай і невелика, але все-таки частина матеріалів, доступ до яких раніше мали лише студенти елітних вузів, сьогодні доступна абсолютно всім. Принцип свободи знань проголошений досить давно, але в наш час він почав набувати реальних рис.

МООК виявилися своєрідним авангардом лібералізації сучасної освіти. Багато курси використовують геймификацию, що робить їх привабливими для студентів і розширює уявлення про традиційних педагогічних інструментах.

Безсумнівним плюсом МООК є і різноманітність тематики курсів. Корисні і цікаві для себе матеріали на них зможе знайти і дизайнер, і біолог, і фізик, і архітектор. Такі платформи як «Codecademy» і «Udacity» повністю присвячені комп’ютерним наукам.

МООК також не сковують умовностями традиційного освіти. Вчитися можна тоді, коли зручно і де зручно – дозуючи навчання або проходячи тижневий матеріал за раз.

Недоліки

МООК аж ніяк не ідеальний. Важко сказати, що цьому причиною – лінь, відсутність мотивації або ж специфіка самих курсів, але, як показує статистика, завершує кожен курс близько 4% записалися учасників. Швидше за все, корені йдуть в кожне з цих явищ. І якщо в школах та університетах дисципліна та організація це, по суті, «нав’язане» умова, то при онлайн навчання слухач наданий цілком і повністю самому собі. А, отже, актуальними стають проблеми самомотивації, знаходження часу і організованості. Не тільки тому, що важко себе змусити, але й тому, що багато курси обмежені в часі. Це означає, що доступ до деяких матеріалів (проміжні випробування) надається лише на певний період, по закінченню якого працювати з ними вже не можна.

Ще один недолік МООК – мовний бар’єр. Незважаючи на те, що англійська давно визнаний мовою міжнародної науки та освіти, поняття «масові» буде обмеженим по відношенню до курсів, поки більшість з них не буде супроводжуватися хоча б субтитрами найпоширеніших мовах.

Недоліком варто вважати також актуальність і якість деяких курсів. Навіть на сверхпопулярной «Курсере» є предмети, які не «вистрілюють». Їх дуже рідко вибирають для вивчення, і виглядають вони абсолютно провальними на тлі середньостатистичних показників. Важливий і фактор якості курсів. Якщо на популярних платформах в якості авторів виступають викладачі відомих університетів, то на комерційних, типу «Udemy», творцем може бути будь-якою.

Далеко не завжди курси є безкоштовними. Про те, як заробляють платформи, ми раніше писали: продаж сертифікатів, співпраця з роботодавцями, платні курси. Крім цього, не проти отримати трохи грошей і самі творці курсів. На деяких з них вам можуть запропонувати купити підручники або пройти поглиблений варіант, але вже не безкоштовно.

Але, навіть незважаючи на все це, МООК – просто відмінна можливість для дистанційної освіти, упускати яку будь-що прагне до саморозвитку людини нерозумно.

А як ви вважаєте: МООК це не більше, ніж данина моді чи реальний спосіб придбати необхідні знання?

  • Я проходив(а)/проходжу курси і вважаю це чудовою можливістю для навчання
  • Не цікавився раніше, але тепер бачу, що це корисно МООК
  • З допомогою МООК важко навчитися чогось у потрібному обсязі. Вони поступаються звичайній освіті.