Підвищення власної ефективності і продуктивності – завдання не з легких. Одна справа, якщо людина від природи володіє певними задатками і лідерськими якостями – тоді підвищити свій рівень для нього не буде представляти складної задачі. Але якщо людині все дається важко, по натурі він далеко не лідер, а обставини, такі як скажений ритм сучасного життя, специфіка діяльності, що виконуються на роботі функції і т. д. вимагають прискореного розвитку, доводиться виходити з зони комфорту і починати діяти. Діяти ж, як відомо, можна по-різному: можна набивати свої «шишки», проходити через все самому і накопичувати свій особистий досвід, а можна вдаватися до використання ефективних методик підвищення своїх особистісних і професійних якостей. І якщо перший варіант, як правило, пов’язаний з істотними тимчасовими витратами і стресами, то другий дозволяє досягти необхідного результату максимально швидко та з найменшими втратами.

Подану статтю ми присвятили моделі лідерства Іцхака Кальдерона Адізеса – македонського та ізраїльського письменника, одного з кращих професіоналів у сфері підвищення ефективності ведення бізнесу та урядової діяльності через зміни, що сприяють усунення плутанини і конфліктів, які перешкоджають сприятливих змін.

Методологія Іцхака Адізеса або як стати ідеальним керівником

Свої ідеї Іцхак Адізес засновує на тому твердженні, що керівник повинен прагнути до досягнення високих результатів, причому прагнення це повинно бути ефективним. І для цього керівник зобов’язаний виконувати чотири базові функції.

Базовими функціями керівника є:

  • Виробництво результатів (Producing results)
  • Адміністрування (Administrating)
  • Підприємництво (Entrepreneur)
  • Інтеграція (Intergrating)

Розглянемо кожну з цих функцій в подробицях.

1
Виробництво результатів (Producing results)

Першою функцією, виконання якої повинен брати на себе керівник будь-якої організації є виробництво результатів, яке здатне забезпечити досягнення організацією високих результатів протягом короткого часу. Але тут може постати питання про те, які результати маються на увазі – важливо розуміти, що будь-яка організація повинна служити задоволенню потреб тих людей, заради яких вона створена. Говорячи про все це, слід задавати собі питання: «Які послуги необхідні людям?», «Чому люди вибирають саме цю компанію?», «Для чого людям потрібна ця компанія?» і т. п.

Завдання виробника – це задоволення потреб клієнтів. Оцінюватися ж дана функція може за кількістю людей (задоволених клієнтів), які знову звертаються до конкретної компанії для її придбання продукту або послуги.

Звідси випливає і визначення управлінського рішення даного типу – результати повинні досягатися в короткостроковій перспективі; повинні досягатися ті результати, для досягнення яких існує організація; потреби клієнтів повинні бути задоволені.

Пошук рішення виробника повинен ґрунтуватися на визначенні клієнта і подальшому з’ясуванні його основних потреб, що може здійснюватися за допомогою методу проб і помилок. Клієнт у свою чергу може бути як внутрішнім, так і зовнішнім (якщо клієнт зовнішній, то його слід називати покупцем). Правильно ідентифікована потреба визначається рівнем задоволеності клієнта від придбаного товару або послуги.

2
Адміністрування (Administrating)

Другою функцією, виконання якої має взяти на себе керівник, є адміністрування, за допомогою якого досягається порядок в будь-якому з організаційних процесів. Тут важливо розуміти, що організація повинна робити правильні дії правильної послідовності, а також з правильною інтенсивністю.

Завдання адміністратора – це забезпечення ефективності в короткостроковій перспективі.

Ухвалою управлінського рішення другого типу буде адміністрування, пошук найбільш ефективної системи менеджменту, визначення процедур і рутин, систематизація діяльності і досягнення ефективності в короткі терміни.

Для реалізації рішення адміністратор повинен визначити процедуру і гарантувати її дупликацию, скласти посадові інструкції, регламент і бізнес-процеси. При реалізації рішення, що відноситься до типу адміністрування, повинні бути відкинуті на другий план всі поточні потреби. Керівник-адміністратор не повинен сприймати своїх співробітників як клієнтів, оскільки його клієнтом є всі підрозділ. А для того щоб ефективність управлінських зусиль підтримувалася на належному рівні, необхідно використовувати знайдене рішення у кожної подібної ситуації в майбутньому.

3
Підприємництво (Entrepreneur)

Всі зусилля підприємця направляються на досягнення стратегічних цілей. Тут мова заходить про довгострокове планування, яке просто не може бути ефективним без людини, здатного передбачати можливі варіанти розвитку подій. Саме ця людина повинна спрямовувати на організацію проходження певним курсом. Підприємець має бути готовий до грамотним діям навіть в постійно мінливих обставин – це зробить організацію ефективної в жорстких ринкових умовах.

Завдання підприємця – творчо підходити до справи і вміти йти на виправдані ризики. За умови успішного виконання цієї функції, продукт або послуга компанії завжди будуть актуальні для теперішніх та перспективних клієнтів.

Управлінським рішенням третього типу можна назвати підприємницьку діяльність, а також організацію змін у компанії й пристосування до нових можливостей і загроз.

Рішенням підприємця є проактивне реагування на проблеми. Керівник-підприємець за невеликою проблемою може побачити більш важливу і велику – таку проблему, вирішення якої насправді потребує управлінських зусиль менеджера. Підсумком такого підходу стане рішення не дрібних нагальних завдань, а масштабних проблем.

4
Інтеграція (Integrating)

Останньою функцією ефективного керівника є інтеграція, тобто створення особливої атмосфери і системи цінностей, які зможуть мотивувати співробітників діяти разом і будуть протистояти можливості появи незамінних працівників, що сприятиме ефективності організації в довгостроковому аспекті – все це і є завданням інтегратора.

До управлінського рішення представленого типу відноситься інтеграція, дії по забезпеченню командної роботи, сприяння тому, щоб всі співробітники доповнювали один одного.

Рішення по інтеграції – це прийняття узгодженого рішення, у процесі якого необхідно побачити суть усіх точок зору і знайти те, що об’єднає всіх працівників. Керівник-інтегратор завжди буде вкладати свій час і свої сили в переговори між усіма членами колективу, щоб прийняте рішення змогло принести найбільш відчутний результат.

Для зручності і простоти сприйняття головний сенс вищевикладеного можна відобразити на схемі:

Кожен з розглянутих нами підходів до управління необхідний і цілком достатній для продуктивного управління. Однак існує ряд нюансів: по-перше, немає керівників, які могли б бути однаково успішні у виконанні всіх чотирьох функцій, а по-друге, навіть якщо і знайдеться такий керівник, він ніколи не зможе в належній мірі виконувати всі функції одноразово.

Вести себе як ідеальний керівник не може жодна людина. Ідеальний керівник в розумінні Іцхака Адізеса є «книжковим менеджером», т. к. чотири вищеназвані функції знаходяться в конфронтації один з одним. Тому, якщо людина буде намагатися поєднувати в собі всі чотири типу в ідеальному балансі, ніякого відчутного результату він не досягне.

Виходячи з усього цього, Іцхак Адізес приходить до наступного висновку: замість того, щоб шукати ідеального керівника – того, хто в ідеалі володіє всіма чотирма ролями, необхідно докладати зусиль до створення максимально збалансованих управлінських команд, що складаються з керівників, взаємодоповнюючих один одного.