Письменницька діяльність, як згадувалося в одній з наших минулих статей, це цікавий творчий процес зі своїми особливостями, хитрощами і тонкощами. І одним з найбільш ефективних способів виділення тексту із загальної маси, надання йому унікальності, незвичності та здатності викликати непідробний інтерес і бажання прочитати повністю є літературні письменницькі прийоми. Вони застосовувалися у всі часи. Спочатку безпосередньо поетами, мислителями, письменниками, авторами романів, оповідань та інших художніх творів. В наш час їх активно використовують маркетологи, журналісти, копірайтери, та й взагалі всі ті люди, у яких час від часу виникає необхідність у написанні яскравого і незабутнього тексту. Але з допомогою літературних прийомів можна не тільки прикрасити текст, але і дати читачеві можливість більш точно відчути, що саме хотів донести автор, подивитися на речі з його позиції.
Не важливо, займаєтеся ви написанням текстів професійно, робите свої перші кроки в письменницькому майстерності або створення гарного тексту просто час від часу з’являється в списку ваших обов’язків, у будь-якому випадку знати про те, які існують літературні прийоми письменника, потрібно і важливо. Уміння ними користуватися — це дуже корисний навик, який може стати в нагоді кожному, причому не тільки в написанні текстів, але і в звичайній мові.
Пропонуємо вам ознайомитися з найбільш поширеними і ефективними літературними прийомами. Кожен з них буде забезпечений яскравим прикладом для більш точного розуміння.
Літературні прийоми
Афоризм
Афоризм — це ємна і узагальнена думка автора, що містить у собі глибокий філософський зміст і виражена у простою, лаконічною і часто яскравій формі. Нерідко відмінною особливістю афоризму є несподіванка виводу.
ПРИКЛАДИ:
- «Лестити — означає говорити людині саме те, що він про себе думає» (Дейл Карнегі)
- «Безсмертя варто нам життя» (Рамон де Кампоамор)
- «Оптимізм – релігія революцій» (Жан Банвий)
Іронія
Іронія – це насмішка, в якій істинний сенс ставиться на противагу реальним змістом. Завдяки цьому створюється враження, що предмет бесіди не є таким, яким здається на перший погляд.
ПРИКЛАДИ:
- Фраза, сказана лодырю: «Та я дивлюся, ти невпинно трудишся сьогодні»
- Фраза, сказана про дощову погоду: «Погодка шепче»
- Фраза, сказана людині в діловому костюмі: «Привіт, ти на пробіжку?»
Епітет
Епітет – це слово, що визначає який-небудь предмет або дію і при цьому підкреслює його особливість. За допомогою епітета можна надати виразу або фразу новий відтінок, зробити його більш барвистим і яскравим.
ПРИКЛАДИ:
- Гордий воїн, будь стійким
- Костюмчик фантастичної забарвлення
- Дівчина небаченої краси
Метафора
Метафора – це вираз чи слово, в основу якого покладено порівняння одного предмета з іншим на підставі їх спільної риси, але вживане в переносному сенсі.
ПРИКЛАДИ:
- Сталеві нерви
- Дощ барабанить
- Очі на лоб полізли
Порівняння
Порівняння – це образне вираження, що зв’язує між собою різні предмети або явища за допомогою яких-небудь спільних рис.
ПРИКЛАДИ:
- Від яскравого світла сонця Євген на мить осліп немов кріт
- Голос мого товариша нагадував скрип іржавих дверних петель
- Кобила була жвавою як палаючий вогонь багаття
Алюзія
Алюзія – це особлива фігура мови, в якій міститься вказівка або натяк на інший факт: політичний, міфологічний, історичний, літературний і т. д.
ПРИКЛАДИ:
- Ти — прямо великий комбінатор (відсилання до роману І. Ільфа і Є. Петрова «Дванадцять стільців» )
- Вони справили на цих людей таке ж враження, яке іспанці — на індіанців Південної Америки (відсилання до історичного факту завоювання Південної Америки конкістадорами)
- Нашу поїздку можна було б назвати «Неймовірні переміщення росіян по Європі» (відсилання до кінофільму Е. Рязанова «Неймовірні пригоди італійців в Росії»)
Повтор
Повтор – це слово або фраза, кілька разів повторювана в одному реченні, що надає додаткову смислову та емоційну виразність.
ПРИКЛАДИ:
- Бідний, бідний хлопчина!
- Страшно, до чого ж страшно їй було!
- Іди, мій друже, ти сміливо вперед! Іди ти сміло, не бійся!
Уособлення
Уособлення – це вжите в переносному значенні вираз чи слово, за допомогою якого неживих предметів приписуються властивості живих.
ПРИКЛАДИ:
- Хуртовина виє
- Фінанси співають романси
- Мороз розфарбував візерунками вікна
Паралельні конструкції
Паралельні конструкції – це об’ємні пропозиції, що дозволяють читачеві створити асоціативний зв’язок між двома або трьома об’єктами.
ПРИКЛАДИ:
- «У синьому морі хвилі плещуть, у синьому морі зірки блищать» (А. С. Пушкін)
- «Алмаз шліфується алмазом, рядок диктується рядком» (С. А. Поделков)
- «Що шукає він у країні далекої? Що кинув він в краю рідному?» (М. Ю. Лермонтов)
Каламбур
Каламбур – це спеціальний літературний прийом, в якому в одному контексті застосовуються різні значення одного і того ж слова (фраз, словосполучень), схожих за звучанням.
ПРИКЛАДИ:
- Говорить папуга папузі: «Папуга, я тебе папузі»
- Йшов дощ і ми з батьком
- «Цінують золото за вагою, а за витівок – гульвісу» (Д. Д. Мінаєв)
Контамінація
Контамінація – це поява одного нового слова за допомогою з’єднання двох інших.
ПРИКЛАДИ:
- Пиццабой – рознощик піци (Pizza (піца) + Boy (хлопчик))
- Пивонер – любитель пива (Пиво + Піонер)
- Бетмобіль – автомобіль Бетмена (Бетмен + Автомобіль)
Обтічні вираження
Обтічні вирази – це фрази, які не виражають нічого конкретного і приховують особисте відношення автора, вуалюють зміст або ускладнюють його розуміння.
ПРИКЛАДИ:
- Ми змінимо світ на краще
- Допустимі втрати
- Це не добре і не погано
Градації
Градації – це спосіб побудови речень, таким чином, щоб однорідні слова в них посилювали або знижували смислове значення і емоційне забарвлення.
ПРИКЛАДИ:
- «Вище, швидше, сильніше» (Ю. Цезар)
- Крапля, крапля, дощ, злива, ось і ллє, як з відра
- «Він турбувався, хвилювався, сходив з розуму» (Ф. М. Достоєвський)
Антитеза
Антитеза – це фігура мови, в якій використовується риторичне протиставлення образів, станів або понять, пов’язаних між собою загальним смисловим значенням.
ПРИКЛАДИ:
- «То академік, то герой, то мореплавець, то тесля» (А. С. Пушкін)
- «Хто був ніким, той стане всім» (В. А. Ахметьев)
- «Де стіл був страв, там труна стоїть» (Р. Н. Державін)
Оксюморон
Оксюморон – це стилістична фігура, яка вважається стилістичною помилкою — в ній поєднуються непоєднувані (протилежні за значенням) слова.
ПРИКЛАДИ:
- Живий мрець
- Гарячий лід
- Початок кінця
Отже, що ж ми бачимо в результаті? Кількість літературних прийомів вражає. Крім перерахованих нами, можна назвати і такі як парцелляция, інверсія, эллипсис, епіфора, гіпербола, литота, перифраз, синекдоха, метонімія та інші. І саме це різноманіття дозволяє будь-якій людині застосовувати ці прийоми повсюдно. Як вже було сказано, «сфера» застосування літературних прийомів – це не тільки письменство, але і усна мова. Доповнена епітетами, афоризмами, антитезами, градацій і іншими прийомами вона стане набагато яскравіше й виразніше, що дуже корисно в освоєнні і розвитку навички оратора. Однак не можна забувати і про те, що зловживання літературними прийомами може зробити ваш текст або мова пихатої і аж ніяк не такою гарною, як вам того хотілося б. Тому слід бути стриманим і обережним, застосовуючи ці прийоми, щоб виклад інформації було лаконічним і плавним.
Для більш повноцінного засвоєння матеріалу ми рекомендуємо вам, по-перше, ознайомитися з нашим уроком, присвяченим ораторським прийомам, а по-друге, читати більше літератури і звертати увагу на манеру написання або мова видатних особистостей. Прикладів існує величезна кількість: від давньогрецьких філософів і поетів до великих письменників і риторів сучасності.
Ми будемо дуже вдячні, якщо ви проявите ініціативу і напишіть в коментарях про те, які ще літературні прийоми письменників ви знаєте, але про яких ми не згадали.
Також нам хотілося б дізнатися, чи стало для вас корисним прочитання цього матеріалу?