Комплекс неповноцінності

Комплекс неполноценности

Кожному іноді доводилося відчувати невпевненість, наприклад, перед тим як прийняти важливе рішення або зробити складний вибір, перед яким-то хвилюючою подією або публічним виступом, тобто в будь-якій ситуації, коли потрібно непохитно вірити в свої можливості, здібності, себе. Такі ситуації зустрічаються в професійній сфері, в творчості, в навчанні, в спорті і в особистому житті.

Для подібних випадків характерні тривога і хвилювання, і це властиво всім, адже, по суті, це цілком нормальна і стандартна реакція людської психіки. Однак далеко не кожен чоловік здатен завжди вірити в себе, не сумніватися у своїх можливостях, подолати психологічні перешкоди, починати справу і досягати мети. І якщо в результаті трапляється провал, невдача, відмова або якесь інше негативно забарвлене подія, особливо, якщо це відбувається часто і систематично, у нього може сформуватися комплекс неповноцінності.

У цій статті ми розповімо, що таке комплекс неповноцінності, які його ознаки та симптоми, особливо у чоловіків і у жінок. Також ви дізнаєтеся, чому він виникає, до чого може призвести, і чим він небезпечний. І, звичайно ж, ми запропонуємо кілька способів його подолати.

Що таке комплекс неповноцінності і його причини

Термін «комплекс неповноцінності» з’явився в науці (в психології) завдяки відомому німецькому психоаналітика Альфреду Адлєру. Саме Адлер дав йому визначення та виділив кілька складових.

Комплекс неповноцінності являє собою сукупність емоційних і психологічних відчуттів, які виражаються у відчутті власної ущербності та безпідставної переконанні в перевазі над собою оточуючих людей.

Комплекс складається з декількох елементів:

  • постійної і сильної невпевненості в собі;
  • надмірно заниженої самооцінки;
  • нерозвиненого почуття власної гідності;
  • відчуття переваги оточуючих над собою.

Кажучи простими словами, його можна назвати комплексом невдахи, т. к. людина вірить свою неспроможність, нікчемність, ущербність, марність, відсутність позитивних рис і здібностей, які дозволять досягти успіху. До речі, згадки про комплекс можна знайти і в класичній літературі – там він описується як комплекс «зайвої людини».

Альфред Адлер вважав, що комплекс неповноцінності ґрунтується на страху – страху бути зайвим і самотнім, бути відкинутим, непотрібним або неповноцінним, а всі ці страхи тягнуться з неусвідомлюваного страху смерті. Також вчений говорив, що зароджується почуття неповноцінності в ранньому дитинстві, коли дитині доводиться стикатися з різноманітними обмеженнями, зумовленими віком, фізичним і розумовим розвитком.

У загальному і цілому ж, причинами комплексу неповноцінності служать:

  • вади фізичного або косметичного характеру;
  • відсутність сприятливих умов для формування навичок самостійності;
  • надмірний контроль і опіка з боку батьків (придушення особистості);
  • недолік уваги і підтримки з боку батьків (розвиток невпевненості в собі);
  • серйозні психологічні травми (насильство, розлучення, виховання в дитбудинку і т. д.);
  • дискримінація;
  • постійні невдачі з подальшою зневажливій критикою з боку оточуючих.

Тут ми не можемо не вказати на важливий нюанс: і надлишок батьківської уваги, і його недолік в однаковій мірі провокують розвиток комплексу неповноцінності, т. к. не дають формуватися задаткам самодостатнього, впевненого в собі і самостійної людини.

А якщо привести всі причини до єдиного знаменника, можна побачити, що основна проблема, що служить каталізатором виникнення комплексу, криється в жорсткому придушенні індивідуальності людини з самих перших років його життя.

Крім іншого, комплекс неповноцінності служить джерелом споріднених йому інших комплексів, таких як, наприклад, комплекс вищості, який виражається в зарозумілість і гордість. Цьому теж є приклади: діти і молоді люди часто стають на шлях злочинного життя, відчуваючи уявне перевагу над більш слабкими людьми і тими, за чий рахунок їм вдається самоствердитися.

Однак наслідки можуть бути ще серйознішими, і про них слід поговорити окремо. Але перш давайте подивимося, що говорять про комплекс неповноцінності психологи.

Чим небезпечний комплекс неповноцінності і як він проявляється

У всіх подробицях розбирати наслідки комплексу неповноцінності ми не будемо, а просто вкажемо на них. Думаємо, що за одним лише їх опису вже можна буде прийти до ясного розуміння того, до чого може призвести відчуття власної ущербності та нікчемності.

Поширеними наслідками комплексу неповноцінності є психічні розлади різного ступеня:

  • суїцидальні думки та нахили;
  • психологічна залежність від людей, звичок, умов життя;
  • різні прояви неврозу;
  • затяжна депресія;
  • деградація особистості;
  • самобичування, почуття провини, почуття жалості до себе і інші форми саморуйнування;
  • розлад у стосунках з оточуючими, аж до розпаду сім’ї;
  • самотність, усамітнення, втечі від світу.

Як ми бачимо, особистості з комплексом неповноцінності ризикують опинитися в дуже неприємній, якщо не сказати в складній ситуації, наслідки якої можуть бути незворотні. Тому з ним в обов’язковому порядку потрібно боротися. Однак не варто брати на себе зайвого, і думати, що у вас комплекс неповноцінності тільки з-за того, що іноді ви відчуваєте себе невпевненими і нездатними на щось.

Це негативний стан має ряд характерних ознак – симптомів, за якими можна з упевненістю говорити про його наявність. Давайте їх розглянемо:

  • неадекватна самокритичність, спадна до самознищення;
  • нездорова залежність від думки оточуючих;
  • болюча брак похвали і позитивної оцінки;
  • постійне стан тривоги і нез’ясовного страху;
  • яскраво виражене демонстративна поведінка;
  • неадекватна агресивна поведінка;
  • поведінка жертви і гіпертрофований страх зробити помилку;
  • зверхність та брутальність у спілкуванні;
  • самоізоляція від суспільства, замкнутість;
  • виправдання і бажання перекласти відповідальність на інших людей;
  • боязнь конкуренції і відсутність інтересу до досягнення успіху;
  • нескінченний пошук недоліків в собі та в оточуючих;
  • гіперчутливість до критики і заперечень;
  • занурення у вигадану реальність: комп’ютерні ігри, кіно, серіали, Інтернет.

Все, про що ми сказали, можна віднести до загальних симптомів комплексу неповноцінності. Додатково до цього обов’язково потрібно знати, що він може по-різному виявлятися у чоловіків і у жінок, а також по-різному ними переживатися.

Чоловікам з комплексом неповноцінності властиві агресивність, зарозумілість, прагнення підкреслити (в тому числі і з допомогою відповідних атрибутів та аксесуарів) свій статус і значущість, мужність і положення в суспільстві. Також у чоловіків з таким психічним станом часто можна спостерігати:

  • синдром Дона Жуана;
  • синдром начальника;
  • синдром Наполеона;
  • синдром Лота;
  • синдром Олександра;
  • синдром царя Давида;
  • синдром Котовського;
  • синдром Геркулеса;
  • синдром чоловічого безсилля;
  • синдром втраченого часу.

Радимо вам почитати про цих синдромах у додаткових джерелах, щоб краще розуміти, з чим можна зіткнутися.

Що стосується жінок, то вони самі по собі емоційніші, ніж чоловіки, тому відрізняються більшою схильністю не тільки до переживань, але і до самокритичності, а також приділяють підвищену увагу своїм недолікам. З цієї причини деякі психологи стверджують, що в жіночому психологічному просторі комплекс неповноцінності присутній апріорі.

Як би те ні було, прояву цього комплексу можуть виражатися у жінок в наступних формах:

  • невдоволення власними фізичними даними;
  • невдоволення своїм зовнішнім виглядом;
  • загострений комплекс провини;
  • страх самотності;
  • неприязнь до чоловічої статі;
  • заперечення своєї гендерної приналежності (бажання бути схожою на чоловіка);
  • відчуття нереалізованості;
  • відчуття непотрібності;
  • відчуття, що ніхто не любить.

Говорити про наявність комплексу меншовартості можна лише тоді, коли в поведінці і проявах людини присутня більшість наведених нами симптомів. Як правило, впоратися з ним можна досить просто і безболісно, але в посилених ситуаціях може знадобитися допомога фахівця. Нижче ми торкнемося і того, і іншого.

Як позбутися від комплексу неповноцінності самостійно

Комплекс неполноценности

Отже, що ж робити людині з комплексом неповноцінності – цією серйозною перешкодою на шляху до щасливого і радісного життя? Ми, звичайно, віримо, що просте усвідомлення своєї унікальності, прийняття себе і відмова від «підгонки» своєї особистості під якісь стандарти здатні вплинути на відчуття самого себе у світі, але це спрацьовує не завжди і не з усіма.

Тому пропонуємо вам декілька простих, але не менш ефективних рекомендацій, які допоможуть впоратися про комплекс неповноцінності, як про страшний сон:

  • Визначте причину комплексу. По-перше, потрібно поглянути на всі несправедливості та образливі слова і вчинки на вашу адресу з позиції дорослої людини: не завжди ви в чомусь помилилися і виявилися поганим. По-друге, потрібно відпустити всі свої образи, вантажем тягнуть вниз. Всі можуть помилятися, оступатися і бути неправими, але потрібно вміти прощати і забувати погане.
  • Почніть думати про себе в протилежному ключі. Перейдіть з негативу на позитив. Проаналізуйте себе, свої якості і вчинки, і підійдіть до цього креативно – почніть шукати переваги, а не недоліки. Складіть список своїх успіхів і позитивних якостей і частіше в нього дивитеся.
  • Почніть роботу над своїми недоліками. Більшість з них можна виправити. Книги, семінари, тренінги, аудіокниги, нові знання і знайомства – все це мотивує до роботи над собою. Подумайте, чим ви можете і в чому повинні стати краще, і знайдіть спосіб це зробити. Розвивайтеся розумово, фізично і духовно.
  • Перестаньте сприймати критику болісно. У більшості випадків люди критикують не інших людей, а їхні вчинки, дії чи взагалі ситуації. Приймати все на свій рахунок – велика помилка. Пам’ятайте про те, що причина комплексу неповноцінності – це не критика і прикрі зауваження, а ваша реакція на них.
  • Адекватно ставитися до компліментів. Не потрібно намагатися знайти підступ похвали або підбадьорення. Швидше за все, його там просто немає. А в разі якщо автором добрих слів є нещирий людина, просто, як мовиться, не беріть в голову. Скажіть: «Спасибі» і перейдіть на іншу тему.
  • Намагайтеся більше спілкуватися з успішними, позитивними, впевненими в собі і самодостатніми людьми. Оточення самим прямим чином впливає на людину і його сприйняття себе, світу і життя. Чим краще буде ваше оточення, тим краще будете ставати і ви самі. До всього іншого корисно напрацьовувати досвід спілкування, тому забороніть собі уникати людей.
  • Знайдіть приклад для наслідування. Це може бути відомий політик чи бізнесмен, герой кінофільму або улюбленої книги, реальний чи вигаданий персонаж. У цій людині повинні бути якості, яких вам бракує. У будь незрозумілої ситуації робіть так, як вчинив би він. Приміряйте на себе образ того, ким хотіли б бути, і з часом ви зможете стати такою людиною.
  • Заведіть щоденник успіху. Записуйте в нього в тезовій формі всі хороші події, успіхи, досягнення, вдалі знайомства, класні вираження і цікаві ідеї. Цей щоденник стане постійним підтвердженням того, що вам є чим пишатися, а гордість за себе – це найкращий спосіб для формування почуття власної гідності та подолання комплексу неповноцінності.
  • Любіть себе. Позитивне ставлення до самого себе – це зовсім не нарцисизм, а здорова самооцінка. Якщо вам не вистачає позитиву ззовні, частіше вставайте перед дзеркалом і кажіть собі що-небудь хороше, наприклад, ті ж компліменти.
  • Розважайтеся, відвідуйте розважальні заходи, концерти, клуби та вечірки. Участь у подібних подіях дозволить вам емоційно розвантажитися, зняти з плечей тягар невлаштованості життя і незадоволеності собою. Не ховайтеся від оточуючих і зовнішнього світу. Навпаки – йдіть їм назустріч!
  • Якщо ви звикли порівнювати себе з іншими людьми – це одна з ваших найбільших помилок. Перестаньте бути тінню оточуючих і намагатися бути схожими на тих, з ким спілкуєтеся. Ви – індивідуальність, і повагу до себе з’явиться лише після ухвалення цього. Скрізь і завжди прагніть залишатися собою.
  • Займіться спортом. Це чудово розслабляє, додає впевненості в собі, тренує характер і силу волі та зміцнює дух. Плавання, фітнес, бойові мистецтва, катання на ковзанах, футбол, та навіть прості пробіжки вранці піднімуть вашу самооцінку.
  • Зверніть увагу на свій імідж і почніть вносити зміни в своє життя через зміну своєї зовнішності. Зробіть нову зачіску, купіть що-небудь класне з одягу, що давно хотіли, зробіть татуювання (наприклад, тимчасову) або взагалі поміняйте стиль. За зовнішнім перетворенням обов’язково настане і внутрішнє.
  • Поговоріть про свої проблеми з кимось із друзів або рідних. Підтримка з боку здатна принести величезну користь. Попросіть назвати ваші позитивні якості і переваги, сказати вам, що ви можете бути гарні і чому; поцікавтеся, не турбують цих людей думки, подібні до ваших. Найімовірніше ви не самотні, адже кожному іноді доводиться стикатися з тим, що в чомусь він не достатньо хороший.

І ще ми хочемо нагадати, що комплекс неповноцінності можна використовувати в якості додаткової мотивації. Наприклад, безліч людей він підштовхнув до досягнення успіху і звершень у житті. Є приклади людей, які зуміли подолати масу труднощів і проблем, пов’язаних з самооцінкою, і стати цілком заможними та успішними особистостями.

Можливо, ви не знали, але комплексом неповноцінності свого часу страждали:

  • полководець Наполеон Бонапарт;
  • імператриця Катерина II;
  • давньоримський оратор Демосфен
  • співак і музикант Елвіс Преслі
  • актриса і громадський діяч Бріжит Бардо;
  • принцеса Діана;
  • актриса Марлен Дітріх;
  • актриса і модель Лів Тайлер;
  • фотомодель Клаудія Шиффер;
  • актриса Грета Гарбо;
  • телеведуча Опра Вінфрі;
  • співачка Крістіна Агілера;
  • співачка Леді Гага.

Всі ці і багато інші люди не тільки зуміли побороти кожен свій комплекс неповноцінності (або звести його вплив до мінімуму), але і стати відомими персонами, зміцнитися в суспільстві, завоювати авторитет і повагу оточуючих.

До речі кажучи, досягнення успіху – це ще один з найпотужніших способів формування, збереження і примноження почуття власної гідності і самоповаги, повноцінності та самодостатності. Однак і успіху можна досягти, лише постійно долаючи відчуття своєї неспроможності, закомплексованості і невпевненості.

Якщо ж все вищесказане дається вам з працею і ви розумієте, що не в силах впоратися з проблемою самостійно, або якщо у вашому оточенні є люди з комплексом неповноцінності, яким ви бажаєте допомогти, ви можете звернутися за допомогою до професіоналів.

Подолання комплексу неповноцінності з допомогою фахівця

Є чимало методів, що дозволяють людям придбати впевненість у собі, нормалізувати самооцінку, повірити в себе і свій потенціал. Але, на жаль, не завжди вони можуть знайти і застосувати їх без стороннього втручання. Саме тому багато психологи і психотерапевти спеціалізуються конкретно на допомогу людям з комплексом неповноцінності.

Фахівці володіють відповідними знаннями, навичками і досвідом, і можу запропонувати своїм клієнтам різні варіанти терапії. Найпопулярнішими вважаються:

  • Психологічний тренінг. Варіантів є безліч. Ось одна з них: психотерапевт пропонує клієнту розділити чистий аркуш на дві частини, на одній з яких він повинен написати свої негативні якості, а на іншій – позитивні. Одночасно з цим фахівець аналізує те, що розповів клієнт, і дає цьому свою оцінку. Після того як клієнт виконає завдання, аркуш паперу розрізається навпіл. «Хороша» частина залишається для регулярного прочитування (наприклад, розміщується на будинку на видному місці), а «погана» – розривається на шматочки або спалюється.
  • Сімейна терапія. Якщо в процесі бесіди спеціаліст приходить до висновку, що причина комплексу неповноцінності криється в якийсь дитячої травми, до роботи по його нейтралізації залучаються родичі клієнта, наприклад, батьки. Спільні бесіди і різні завдання, які дає психотерапевт під час тренінгу, дають потужний ефект у вирішенні проблеми.
  • Метод уособлення. Спеціаліст, розмовляючи з клієнтом і аналізуючи його проблему, дає йому завдання вести діалог з будь-яким неживим предметом. Це дозволяє людині висловити все, що його турбує, і виговоритися. Часто завдання «розмовляти» з предметами дається на будинок, де клієнт буде знаходитися один і ніщо не буде його відволікати або обмежувати. До речі, в багатьох випадках можна розмовляти з домашніми тваринами.
  • Метод «захисного поля». Сенс цього методу в тому, що психотерапевт дає клієнтові установку «оточувати» себе «захисним полем» у будь-якій ситуації, коли хтось висловлює зауваження або заперечення, критикує або відверто ображає. Людина уявляє, що його оточує якась невидима субстанція, яка не пропускає потік негативу від співрозмовника і захищає від впливу образливих, уїдливих і несправедливих слів.

Природно, це не всі методи, що застосовуються психотерапевтами. Все залежить від особливостей кожної ситуації та тяжкості комплексу неповноцінності. Іноді вдаються до комплексної терапії, завдяки чому можна дозволити повністю або частково найскладніші психологічні проблеми.

Висновок

Не важливо, яким способом ви вирішите позбутися від комплексу неповноцінності, не важливо, чи будете ви робити це самостійно або з допомогою інших людей. Головне – щоб ви свідомо почали міняти негативне сприйняття себе на позитивне. Ви повинні прийняти рішення подолати комплекс і не здаватися, поки мета не буде досягнута.

На шляху будуть труднощі і перешкоди, але якщо ви продовжите йти, нехай і невеликими, але впевненими кроками, ви обов’язково впораєтеся із завданням – звільнитеся від внутрішніх кайданів, вдихнете на повні груди і відчуєте себе повноцінним і щасливим людиною. Вірте в себе і в те, що ви гідні жити гармонійним життям, наповненим радістю і любов’ю до себе і іншим.

А щоб досягти результату швидше, подивіться це відео про те, як подолати комплекс меншовартості.

Сподобалася стаття? Приєднуйтесь до наших спільнот у соцмережах або каналу в Telegram і не пропускайте вихід нових корисних матеріалів:
TelegramВконтактеFacebook