Когнітивний дисонанс і його прояв в житті

Когнитивный диссонанс и его проявление в жизни

Люди від природи схильні до того, щоб жити в згоді з самими собою, своїм світоглядом, переконаннями, принципами, філософією. Саме це дозволяє нам відчувати себе цілісними і задоволеними. Але нерідко в своєму буденному житті ми можемо зустрітися з таким явищем, коли в нашій свідомості стикаються один з одним якісь суперечливі уявлення, реакції, цінності, ідеї. Саме тут заходить мова про стан когнітивного дисонансу. І, незважаючи на періодичну появу цього феномена в житті кожного з нас, мало хто задається питанням про те, що ж це таке насправді. Тим не менш, володіти елементарними психологічними знаннями потрібно кожній людині, адже це допоможе йому краще дізнатися, в першу чергу, себе самого.

Отже, що таке когнітивний дисонанс і як він проявляється?

Поняття «когнітивний дисонанс» походить від двох латинських слів – «cognitio», що означає «пізнання» і «dissonanita», що означає «відсутність гармонії», і являє собою особливий стан, під час якого людина відчуває психічний дискомфорт, викликаний зіткненням в його свідомості суперечать один одному переконань, ідей, реакцій щодо якогось явища чи об’єкта.

В якості прикладу можна навести таку ситуацію: ви стоїте на вулиці і бачите двох осіб – солідного чоловіка і волоцюгу. У вас є своє уявлення про кожного з них: солідний чоловік представляється інтелігентним, вихованим, джентльменом, а бродяга – швидше, повною його протилежністю. Але ось у приємного чоловіка дзвонить телефон, він відповідає на дзвінок і починає голосно розмовляти, вживаючи масу нецензурних висловів, плюючись на тротуар і абсолютно не звертаючи уваги на оточуючих. У той же час бродяга підходить до вас, і гідним цього інтелігентної людини тоном цікавиться у вас про те, який час і як йому пройти за такою-то адресою. Як мінімум, ви будете здивовані і збентежені таким станом речей – протилежні уявлення і переконання тільки що зіткнулися у вашій свідомості. Це і є когнітивний дисонанс.

Вперше теорію когнітивного дисонансу запропонував американський психолог Леон Фестингер в 1957 році. За допомогою неї він намагався пояснити конфліктні ситуації в пізнавальній сфері особистості, викликані подіями, явищами або діями інших людей. Ця теорія обумовлена двома гіпотезами:

  • У стані когнітивного дисонансу людина незмінно буде прагнути до усунення невідповідностей, що викликали його. На це впливає, головним чином, супутнє дисонансу стан психологічного дискомфорту.
  • Для нейтралізації цього дискомфорту людина буде прагнути уникати ситуацій, які можуть його посилити.

Причини для виникнення когнітивного дисонансу можуть різними:

  • Яка ситуація з цього не відповідає досвіду з минулого
  • Думка однієї людини йде врозріз з думкою оточуючих
  • Незнайомі людині традиції та звичаї інших народів
  • Логічне невідповідність будь-яких фактів

Вплив когнітивного дисонансу часто недооцінюється, в той час як насправді воно дуже серйозно. Як вже говорилося, саме цей стан виникає при невідповідності знань людини. Тому, приміром, для прийняття рішення людина іноді повинен залишити в стороні свої знання і вчинити якось інакше, що, в свою чергу, створює невідповідність між тим, що він думає, і тим, що він робить. Результатом цього стає зміна установок, що просто необхідно і неминуче для того, щоб знання людини були узгоджені. Саме це служить каталізатором того, що багато людей часто виправдовують свої вчинки, думки, помилки та дії, змінюючи свої переконання на догоду їм, адже це нейтралізує внутрішньоособистісний конфлікт.

Когнітивний дисонанс, в залежності від ситуації, має властивість ставати сильніше або слабкіше. Наприклад, в ситуації, коли людина допомагає людині, якій це особливо не потрібно, ступінь дисонансу мінімальна, але у випадку, якщо людина розуміє, що повинен терміново приступати до важливої роботи, але займається чимось стороннім, ступінь буде вище. Інтенсивність стану дисонансу безпосередньо залежить від важливості вибору, що стоїть перед людиною. Проте будь-який факт дисонансу мотивує людину на його усунення. Способів це зробити існує декілька:

  • Змінити тактику своїх дій
  • Змінити свої переконання
  • Критично оцінювати нову інформацію

Ситуація для прикладу: людина прагне до набуття спортивної статури. Це красиво, приємно, дозволяє відчувати себе добре, і здоров’я стане міцнішою. Щоб досягти мети він повинен почати займатися, відвідувати спортзал, регулярно ходити на тренування, правильно харчуватися, дотримуватися режиму і т. п. Якщо людина не робив цього раніше, він повинен, у що б то не стало почати, або знайти безліч причин, за якими йому це не потрібно, і він не стане цим займатися: немає часу або грошей, погане (нібито) самопочуття, так і так статура, в принципі, нормальне. Таким чином, будь-які дії людини будуть спрямовані на зменшення дисонансу – позбавлення від протиріч всередині нього самого.

Але появи когнітивного дисонансу можна уникнути. Найчастіше в цьому допомагає просте ігнорування будь-якої інформації стосовно проблеми, яка може відрізнятися від вже наявної. А в разі вже виник стану дисонансу, нейтралізувати подальший розвиток цього процесу можна, додавши в систему своїх переконань нові, замінивши ними старі. Виходить, що потрібно знайти таку інформацію, яка «виправдовує» наявні думки або поведінка, і намагатися уникати протилежної інформації. Але нерідко така стратегія призводить до страху дисонансу, упереджень, виникнення особистісних розладів і навіть неврозів.

Щоб не сприймати когнітивний дисонанс болісно, потрібно просто прийняти той факт, що це явище взагалі має місце бути. Важливо розуміти, що невідповідність між якимось елементами системи переконань людини і дійсним положенням речей завжди буде знаходити висвітлення в життя. По суті, набагато простіше прийняти факти такими, які вони є, і намагатися підлаштуватися під обставини, не витрачаючи свої сили на думки про те, що, можливо, щось зроблено не так, якесь рішення було прийнято невірно, якийсь вибір був здійснений не зовсім правильно. Якщо щось вже відбулося, значить, так тому і бути. В одній з книг знаменитого письменника Карлоса Кастанеди, в якій він описує процес свого навчання у індіанського шамана, його вчитель говорить йому про один дуже ефективний спосіб жити – бути Воїном. Тут не варто вдаватися в подробиці філософії цього шляху, а потрібно лише сказати про те, що однією з основних його особливостей є те, що людина може сумніватися і роздумувати до того моменту, поки він не прийняв рішення. Але зробивши свій вибір, він повинен відкинути геть усі свої сумніви і думки, зробити те, що потрібно, і спокійно прийняти результат, яким би він не був.

Що ж стосується світогляду в цілому, то стан когнітивного дисонансу виникає найчастіше лише тому, що ми твердо переконані, що щось має бути саме так і ніяк по-іншому. Багато людей вважають, що їх думка – єдино вірне, правильно тільки так, як вони думають, що все має бути, як вони хочуть. Ця позиція найбільш малоефективна для гармонійного та щасливого життя. Найкращим варіантом буде прийняття того, що все може абсолютно відрізнятися від наших думок, поглядів і переконань. Світ сповнений не просто різних людей і фактів, але також всіляких загадок і незвичайних явищ. І нашим завданням є навчитися дивитися на нього з різних кутів, беручи до уваги будь-які можливості, а не бути «вузьколобими», впертими і зацикленими на собі і своїх знаннях людьми. Когнітивний дисонанс – стан, властиве, в різній мірі, кожній людині. Важливо про нього знати і вміти її виявити і нейтралізувати. Але не менш важливо прийняти його як даність.

Яка ваша думка з цього питання? Напевно, при прочитанні статті вам згадалося кілька цікавих прикладів когнітивного дисонансу з особистого життя. Розкажіть про свій досвід, адже ніщо не викликає такого інтересу, як реальні історії. Крім того, багатьом буде цікаво почитати і про те, як хтось інший виходить з цього стану. Так що чекаємо ваших історій і коментарів.