Як не піддаватися на провокації і уникати конфліктів

Как не поддаваться на провокации и избегать конфликтов

Де б не знаходилася людина: вдома, у громадському місці, на роботі, в транспорті або навіть онлайн в мережі Інтернет, він неминуче схильний до ризику зіткнутися з провокаціями, гостре реагування на які не тільки уражає людини, але і є причиною виникнення конфліктних ситуацій. Провокації можуть надавати різний вплив: дратувати, зачіпати за «хворі» точки, дратувати, виводити з себе, змушувати страждати і т. п. Можна якось уберегти себе і свою психіку від згубного впливу людей-провокаторів? Умілі комунікатори знають такі способи і з легкістю заперечують будь-які випади на свою сторону. Але чи всі з нас є професіоналами в області спілкування? На жаль, немає. Та й не всі можуть і хочуть ними ставати в силу певних причин. Але, як би те ні було, вміння відображати комунікаційні атаки завжди буде корисним навиком абсолютно для будь-якої людини. Про це умінні ми і продовжимо мова нижче.

Для початку варто сказати кілька слів про те, чим взагалі є провокація. Провокацією прийнято вважати будь-яку дію, метою якого є порушення в іншого людини певної реакції. Людей, провокують інших на ці реакції, називають провокаторами. І в більшості випадків провокатори спрямовують свої «вміння» на те, щоб той, на кого їх дії спрямовані, втратив самовладання, контроль над своїми діями і емоціями і в підсумку виставив самого себе перед іншими або самим собою в невигідному світлі.

Часом навіть не особливо чутлива людина рефлексує на провокації, не кажучи вже про людей більш чутливих. Але є кілька зовсім нескладних, але дуже дієвих способів як зробити так, щоб жодна провокація не досягла своєї мети, і людина не тільки залишався спокійний і непохитний, але і сам виходив з будь-якої делікатній ситуації переможцем.

Отже, в першу чергу, потрібно знати: щоб стати стійким до провокацій будь-якого роду, потрібно, по-перше, приділити деякий час опрацювання своїх «слабких місць», а по-друге, дотримуватися в поведінці особливої стратегії. Обидва ці моменту ґрунтуються, головним чином, на наступних п’яти принципах.

Розуміння себе

Практично у кожної людини є свої слабкі місця. Саме на вплив на них і розраховано провокаційна поведінка, оскільки вона «чіпляє» людини. Незважаючи на те, що будь-яка взаємодія з провокаторами є деструктивним, його можна використовувати на благо собі. Завдяки провокаціям людина може краще пізнати самого себе, т. к. є привід задуматися про те, чому те чи інше поведінка, слова і вчинки інших людей викликають таку бурхливу реакцію. Нерідко таким чином можна виявити психологічні та емоційні якоря. Саме точне визначення своїх найбільш вразливих місць дозволяє підсилити захист від провокацій. До цього ж варто додати, що на посилення стійкості позитивно позначається розвиток в собі таких якостей, як уміння спостерігати, що відбувається з боку, що називається в НЛП третьої позиції сприйняття, уміння гальмувати свою психіку, щоб вийти зі стану емоційної залученості, а також здатності довіряти своїм відчуттям.

Виявлення провокації

Перш за все, потрібно звертати увагу на свої власні відчуття. Звичайною реакцією на провокацію є здивування, нерозуміння, обурення. Щоб не дати цим відчуттям оволодіти своїм станом, потрібно включити своє і звернути його увагу на те, що відбувається в даний момент. Це допомагає зрозуміти свої почуття, заспокоїти думки, звільнитися від впливу співрозмовника і усвідомити, що, можливо, його поведінка є провокаційним.

Крім цього, потрібно звертати увагу і на інтенсивність своїх емоцій. Якщо при спілкуванні з людиною регулярно виникають такі емоційні стани, як розгубленість, образа, обурення і т. п., то, найімовірніше, ви зіткнулися з провокацією. При взаємодії з іншим людиною важливо розуміти спрямованість спілкування: якщо воно несе конструктивний характер і спрямоване на пошук компромісу та порозуміння, то місця провокацій тут немає, якщо ж щоразу ви змушені гостро емоційно реагувати, значить, ви зіткнулися з провокатором.

Вивчення провокатора

Якщо в процесі спілкування виявлено провокатор, то наступним кроком буде визначення його типу. Взагалі, провокаторів можна розділити на кілька категорій. Це провокатори-любителі, провокатори-властолюбці та провокатори-стратеги.

Для провокаторів-любителів основним видом діяльності» є спостереження за процесом. Причому, спостереження на відстані. Ці люди часто піддаються впливу своїх емоцій, т. к. не вміють їх контролювати. Якщо раптом провокатор-любитель відчув, що, наприклад, точка зору іншої людини різко відрізняється від його позиції, то він неодмінно висловить це, спроектувавши на співрозмовника свою агресію. Хоча, вираз його позиції може виражатися не тільки в агресивних нападках, але також у сльозах, ігнорування і т. п.

При зіткненні з такою людиною самим вірним способом буде відсторонення від ситуації. Це як маятник: він розгойдується, щоб вас зачепити, і ви вступили з ним в резонанс, але якщо ви провалите цей маятник, тобто не будете ніяк на нього реагувати, то його коливання почнуть згасати і через деякий час він зупиниться.

Провокатори-властолюбці відрізняються дещо іншим підходом». Їх метою є отримання відчуття своєї влади, значущості, контролю над ситуаціями і людьми. Якщо людина, з яким вони спілкуються, починає бурхливо реагувати на їх поведінку, то для них він буде «найкращим» співрозмовником. За допомогою провокацій провокатори-властолюбці виявляють психологічно сильних і слабких людей. Взаємодіючи з такими людьми, дуже важливо зберігати нейтральну позицію: дотримуватися рівного тону бесіди, утримуватися від необдуманих реакцій і т. п.

А провокатори-стратеги – це люди, які за допомогою маніпуляцій іншими домагаються своїх цілей. Вони можуть говорити за спиною, плести інтриги, пускати плітки і займатися іншими подібними речами. Якщо ви зіткнулися з такою людиною, то потрібно постаратися визначити, що саме є його метою, а також чи узгоджуються його завдання з вашими. Якщо ви можете бути взаємно корисними один одному, то такій людині можна підіграти в його грі, природно, не встаючи на його бік і самому не стаючи провокатором-стратегом. Якщо ж ваші цілі не співпадають, то краще триматися від цього людини на відстані і уважно стежити за подіями.

Оцінка ситуації

При зіткненні з будь-якою ситуацією провокації не потрібно приділяти багато уваги на роздуми про те, чому ця людина так себе веде, адже можна інакше; навіщо йому це потрібно, я не розумію і т. д. Роблячи це, ми втрачаємо нитка подій і починаємо «танцювати під дудочку» провокатора. Та робити цього ні в якому разі не можна. Замість цього потрібно подумати про те, яку стратегію поведінки варто зайняти. І тут варіантів може бути три.

Перше – це уточнити наміри провокатора, задаючи йому прямі питання з приводу того, що він хоче. Наприклад, запитання: «чи Вірно я розумію, що ти хочеш спровокувати мене на….?» і т. п.

Друге — це вираження своїх почуттів через прості і спокійні висловлювання своїх емоцій. Наприклад, фраза: «Мені стає якось не дуже весело від того, що ми з тобою не розуміємо один одного» і т. п.

Третє – використання метафор, що описують відмінність позицій. Наприклад, вислів: «Наше спілкування схоже на спілкування людей з різних планет, т. до….» і т. п.

Крім того, якщо провокатором є хтось з вашого найближчого оточення, то потрібно постаратися визначити, чим він керується, обравши провокаційну лінію поведінки. В деяких випадках обидва людини можуть виступати в ролі провокаторів, коли провокації одного викликають провокації іншого і т. д. В таких ситуаціях хтось один неодмінно повинен залишити в стороні своє «Я» і піти назустріч іншому, усвідомлено поступившись.

Вибір реакції

Враховуючи те, що основним завданням провокатора є порушення емоційного балансу іншої людини і виклик гострих негативних реакцій, самим вірним способом діяти буде не що інше, як збереження спокою та усвідомленості. Таким чином людина зможе не тільки залишитися непохитним, але і викликати емоційний дисбаланс у провокатора, не виправдавши його очікувань.

Для того щоб не дати себе «закипіти» можна зробити кілька простих дій:

  • Згадати про те, що твоя реакція – це тільки твій вибір
  • Порахувати про себе до десяти
  • Зробити кілька глибоких вдихів і повільних видихів

Будь-який з цих способів здатний «загальмувати» психіку людини і заспокоїти його думки, внаслідок чого у нього пропаде бажання реагувати на провокацію, що, в свою чергу, нейтралізує і випади провокатора.

Саме вибір реакції є ключовим моментом у питанні захисту від провокацій. Але розуміння себе, виявлення провокації, вивчення провокатора, оцінка ситуації й вибір реакції – все це грунтується, головним чином, на спостереженні за собою, людьми, з якими ми співпрацюємо і самим процесом взаємодії. Тільки знання своїх сильних і слабких сторін і бажання перестати піддаватися маніпуляціям інших людей можуть захистити людину від провокацій і виникнення небажаних і навіть екстремальних ситуацій у спілкуванні.