Чи траплялося вам замислюватися над тим, чому купуючи новий телефон, ноутбук або телевізор, людина частіше віддає перевагу товару відомого бренду, який коштує дорожче, а не набагато дешевшого аналога непопулярною марки? При цьому технічні характеристики, зовнішній вигляд, гарантія практично однакові, так що виправдати це вигідними умовами або кращою якістю можна далеко не завжди. А бувало таке, що, отримавши зарплату, ви відправлялися по магазинах, спонтанно купували собі якусь річ, а згодом замислювалися про доцільність даної покупки і звинувачували себе? Не варто було, адже таких людей дуже багато. Тих, хто у вчинках керується емоціями та імпульсами, а не логікою. Це може звучати трохи прикро, але у них недостатньо розвинений емоційний інтелект – здатність залучати і використовувати свої емоції, керувати ними. Але є і хороша новина – його можна тренувати. Далі буде розказано як.

Емоційний інтелект і крах класичної економіки

Відправною точкою детального вивчення проблематики емоційного інтелекту став 2002 р. Безумовно, сфера людських емоцій цікавила вчених постійно, але саме в цьому році Нобелівська премія з економіки була вручена психологам Д. Канеману і Ст. Сміту за дослідження в області поведінкової економіки. Якщо говорити про його результати коротко – було доведено, що найчастіше люди, приймаючи рішення, керуються не логічним розумом, а емоціями. В підтвердження даного факту наводився цікавий експеримент: придбання і втрата однієї і тієї ж суми грошей викликає у людини різні за силою переживання. Так, при придбанні, приміром, 100 $, ступінь задоволення в емоційному плані менше, ніж від втрати цієї суми.

Набагато детальніше це все описано в монографії Е. Хлівний і Л. Южанинова «Де твоя чарівна кнопка? Як розвинути емоційний інтелект». У ній автори висловлюють переконання, що описаним вище визнанням заслуги психологів «була тризна справлена по класичній економіці». Поведінкова ж багато в чому будувалася на розумінні сутності емоційного інтелекту, вивченням якого Дж. Майєр і П. Саловей, професори Єльського університету, займалися з 1990 р.

Під терміном «емоційний інтелект (EQ, на відміну від IQ) в їх працях описується здатність людини усвідомлювати емоції, досягати і генерувати їх так, щоб сприяти мислення, розуміння емоцій і того, що вони означають, і, відповідно, керувати ними таким чином, щоб сприяти своєму емоційному і інтелектуальному зростанню. Для чого ця здатність потрібна людині? По-перше, для ефективної комунікації з людьми. Без неї не обійдеться жоден управлінець, HR-менеджер, бізнесмен, піарник або рекламіст. Залежність прийнятих рішень від емоційного фону справедлива в усіх випадках, саме тому зараз так багато гарненьких котиків і собачок переконують нас з екранів телевізорів про необхідність здійснення якої-небудь покупки. Приклад трохи перебільшений, але загальну думку доносить добре. «Вирусность», «сарафанне радіо», позиціонування товару – все це побудовано на розумінні механізмів емоційного інтелекту так, щоб буквально змушувати людину робити потрібну дію.

По-друге, розвинений емоційний інтелект як раз таки і дає можливість не потрапляти в комерційні мережі, протистояти маніпулюванню, правильно розставляти пріоритети та цілі.

Зовсім нещодавно ми публікували матеріал про емпатії і, можливо, ви помітили деяку схожість між нею і емоційним інтелектом. Дійсно, емпатія, здатність розуміти і співпереживати емоцій інших, є однією із складових EQ. Поряд із самоврядуванням, соціальними навичками і самосвідомістю.

Як розвивати емоційний інтелект

Високий рівень EQ дозволяє людині продуктивніше розвиватися як в особистому, так і професійному планах, управляти стресом і будувати ефективну комунікацію з іншими. Робота над його розвитком як мінімум навчить вас розуміти значення деяких своїх несвідомих дій.

  • Помічайте свої емоційні реакції. Звертайте увагу на те, що відбувається з вами і навколо вас, і намагайтеся зрозуміти, як ви ставитеся до цих явищ на емоційному рівні. Не ігноруйте свої почуття, так ви втрачаєте важливу частину вхідної інформації.
  • Прислухайтеся до мови свого тіла. Не пригнічуйте фізичні прояви почуттів. Наш розум і тіло тісно пов’язані і, навчившись розуміти цю зв’язок, ви легко зможете «читати» ідентичні відчуття і переживання інших.
  • Спостерігайте як пов’язані ваші емоції і поведінку. Гнів змушує нас підвищувати голос, зніяковілість – невиразно говорити. Це лише найбільш очевидні приклади, але, зрозумівши зв’язок між переживаннями і поведінкою, ви навчитеся справлятися з ними і використовувати в своїх інтересах.
  • Не стримуйте свої почуття. Не в тому плані, що кожен раз, коли вам хтось наступає на ногу в громадському транспорті, варто починати кричати. Але негативні емоції є такою ж частиною адекватної реакції на події, як і позитивні. Аналізуйте свої почуття, шукайте вихід і ніколи не ховайте образи й прикрощі всередині себе.
  • Розвивайте емоційну пам’ять. Заведіть спеціальний щоденник і записуйте туди свої емоційні реакції. Перечитуючи його з часом, ви зможете поглянути на себе з боку, зрозуміти надходили правильно чи ні, скорегувати своє майбутнє поведінка.
  • Практикуйте бажані реакції. Ви не можете змусити себе відчувати або не відчувати будь-які емоції, але можете вирішити, як реагувати на них. Зірвалися по дрібниці? Зробіть висновок, і наступного разу тримайте себе в руках, навіть якщо це складно.
  • Будьте відкриті і доброзичливі стосунки. Ці дві якості практично йдуть рука об руку з емоційним інтелектом.
  • Розвивайте навички емпатії. Це навчить вас розуміти почуття інших людей і ділитися своїми емоціями з ними.
  • Вчіться слухати. І в прямому, і в переносному сенсі. Значення мають не тільки слова, але й тон, вираз, мова тіла в момент мовлення. При певній частці майстерності за цими параметрами можна навіть навчитися розрізняти правду і брехню.
  • Будьте емоційно чесні. Не варто відповідати «відмінно» на питання «як справи?», навіть заданий з банальної ввічливості, якщо у вас все погано. Тим більше не варто, якщо з самого ранку у вас все не задалося і ви схожі на живу ілюстрацію до поняття «похмурість». Діліться з іншими і неприємностями, і радощами.

  • Відгуки та коментарі

    А чим ви керуєтеся, приймаючи рішення і діючи, логікою чи емоціями? Пишіть в коментарях нижче.