Практично в будь-якій сфері життя чоловік час від часу стикається з тим, що на його шляху виникають певні перешкоди і проблеми. Але от справжню причину появи тієї чи іншої проблеми визначити вдається далеко не завжди, а сама вона може бути лише видимим наслідком того, що приховано від нашої уваги десь всередині нас самих або тієї діяльності, якою ми займаємося. І щоб зрозуміти основні причини виникнення проблем і усунути їх дуже зручно вдатися до використання розробленого спеціально для цього прийому – діаграми Ісікави Каору – професора Токійського університету і найбільшого фахівця з управління якістю. Ця діаграма також відома під назвами «Діаграма аналізу кореневих причин», «Причинно-наслідковий діаграма» і «Діаграма риб’ячої кістки». Представлений урок присвячений опису цього методу як корисного інструменту в будь-якій роботі і повсякденному житті.

Для чого потрібна діаграма Ісікави

Діаграма Ісікави є одним з основних інструментів, які використовуються для виміру, оцінки, контролю та удосконалення якості виробничих процесів і разом з діаграмою розсіювання, стратифікацією, контрольним листом, гістограмою, діаграмою Парето і контрольною карткою входить в список «семи інструментів контролю якості».

Сама діаграма являє собою графік, на основі якого стає можливим дослідити та визначити основні причинно-наслідкові зв’язки факторів і наслідків цікавої проблеми або ситуації, а також попередити виникнення небажаних факторів і причин. Як і інші інструменти якості, діаграма Ісікави вважається чудовим засобом візуалізації і організації знань, що спрощують розуміння і діагностику проблем і процесів. У більшості випадків діаграму «риб’ячої кістки застосовують в розробках нової продукції, виявляючи фактори, що роблять найбільший вплив на її якість, і головні причини, що породжують конкретні наслідки, що піддаються управлінню. Однак якщо розібратися, то застосувати цю схему для виявлення причин проблемних ситуацій в житті і роботі може будь-яка людина.

Етапи роботи з діаграми Ісікави

Роботу з діаграми Ісікави можна поділити на кілька основних етапів:

  • Визначення всіх причин та факторів, які впливають на цікавить результат
  • Систематизація цих факторів і причин за причинно-наслідковим і смислових розділів
  • Оцінка та пріоритизація факторів і причин всередині розділів
  • Аналіз отриманої структури
  • Виявлення і відсікання факторів і причин, вплинути на які неможливо
  • Опущення малозначущих причин і факторів

Для того щоб більш точно визначити фактори і причини, які впливають на досліджуваний результат найбільший вплив, рекомендується користуватися методом мозкового штурму, яке базується на стимулюванні творчої активності і передбачає пропозицію як можна більшої кількості варіантів. Зазвичай діаграма зарисовывается на дошці або аркуші паперу, а потім визначаються основні причини та особливості. Графік слід заповнювати до тих пір, поки вся діаграма не буде заповнена причинно-наслідковими зв’язками. Як тільки цей етап закінчено, слід переходити до виявлення основної або кореневої причини.

Побудова діаграми Ісікави, як можна помітити, процес досить непростий і має ряд особливостей, про які необхідно згадати окремо.

Особливості побудови діаграми Ісікави

Перше: перед тим як приступати до побудови графіка, необхідно чітко визначитися з формулюванням розглянутої проблеми. Якщо, наприклад, учасників обговорення питання декілька, то всі вони повинні прийти до однієї думки, і тільки після цього починати будувати діаграму.

Друге: розглянуту проблему для зручності сприйняття краще всього розташувати (записати) у правій частині дошки або аркуша паперу, а ліворуч від неї вже горизонтально проводити «хребет риби».

Третє: основні впливають на проблему причини являють собою «великі кістки риб’ячого скелета». Їх потрібно укласти в рамки і з’єднати з «хребтом» похилими стрілками.

Четверте: потім наносяться на діаграму другорядні причини, які впливають на головні, що є їх наслідком. Це вже «середні кістки», які примикають до «великих кісток».

П’яте: наносяться «дрібні кістки», що примикають до «середнім» — це третьорядні причини, які впливають на другорядні. Якщо які-небудь з причин не виявлені, то «кістка» залишається порожньою, тобто причина не фіксується, однак місце для неї слід залишити.

Шосте: при аналізі діаграми слід враховувати абсолютно всі, навіть здаються малозначними, причини і фактори. Це робиться для того, щоб відшукати першопричину і знайти найбільш ефективний спосіб вирішення досліджуваної проблеми.

Сьоме: причини і фактори повинні оцінюватися за своєю значимістю, тобто необхідно знайти і виділити найбільш важливі з них – в найбільшою мірою впливають на розглянуту проблему.

Восьме: бажано вносити в діаграму всю інформацію, що стосується проблеми: назви причин і факторів, дати, дні тижня, імена учасників процесу, найменування виробів (якщо це питання виробництва) і т. д. і т. п.

Дев’яте: важливо запам’ятати, що процес пошуку, аналізу й інтерпретації причин і факторів є основоположним у створенні цілісної структури проблеми і перехід до конкретних дій.

Десяте: при виявленні кожної нової причини або чинники слід ставити собі запитання «чому», оскільки завдяки цьому можна знайти кореневу причину, що надає вплив на проблему в цілому.

Слідуючи цим принципам, ви зможете розглянути проблему найбільш об’єктивно і поступово розкрити всю ланцюг причинно-наслідкових зв’язків і знайти ті чинники, які потрібно буде скоригувати, щоб добитися вирішення проблеми і отримати необхідний результат.

Виходячи з усього вищевикладеного, можна виявити очевидні переваги діаграми Ісікави. Ними, в свою чергу, є, по-перше, можливість розкрити свій (і інших учасників) творчий потенціал, який дозволить знайти неординарні способи рішення поставленого завдання. І, по-друге, можливість знайти взаємозв’язок між усіма причинами і факторами, що впливають на проблему, і провести оцінку їх впливу на неї.

Однак у методу Ісікави є і свої недоліки, які також необхідно враховувати у своїй роботі. Першим недоліком є те, що не існує яких-небудь правил перевірки діаграми в зворотному напрямку від першопричини до результатів, тобто логічний ланцюжок причин і чинників, що ведуть до першопричини, розглянути не представляється можливим. Другий недолік полягає в тому, що складена, в кінцевому рахунку, діаграма може виразитися в дуже складною схемою і не мати чіткої структури, що значно ускладнює об’єктивний аналіз і виключає можливість зробити максимально правильні висновки.

Тому, підходячи до питання пошуку причин виникаючих проблем і їх рішень, важливо використовувати не одну тільки діаграму Ісікави, а доповнювати її ще й іншими інструментами, серед яких можна виділити складання списків та пріоритизації, принцип Вільфредо Парето, піраміду ефективності Абрахама Маслоу, контрольні листи і картки, а також інші ефективні методи перевірки, аналізу та підвищення ефективності дій. Але все це стосується найбільш складних проблем і питань, до вирішення яких потрібно підходити найбільш комплексно.

Якщо ж проблема передбачає більш простий спосіб пошуку її розв’язання, то діаграми Ісікави буде цілком достатньо, адже вона дозволяє в максимально доступній формі структурувати всі можливі причини виникнення цієї проблеми, виявити найбільш значимі з них, знайти першопричину, а потім скорегувати або усунути її. Для багатьох людей причинно-наслідкова діаграма Ісікави є «золотим ключиком» до подолання величезної кількості виникають на шляху до досягнення успіху перешкод.

Шановні передплатники і читачі, ми завжди раді вашим оцінками і коментарями! Пропонуємо вам взяти участь в невеликому опитуванні: