7 ефективних стратегій поведінки в конфлікті

7 эффективных стратегий поведения в конфликте

Ви коли-небудь пробували знайти двох абсолютно ідентичних людей? Навіть якщо знайдуться ті, хто може відповісти на це питання ствердно, ймовірність того, що їх пошуки увінчалися успіхом, дуже мала, адже двох однакових людей, так само як і двох однакових відбитків пальців або двох однакових райдужок очей, бути не може. Це і є, мабуть, однією з причин, за якими час від часу між людьми виникають конфлікти.

І для того щоб мати можливість ефективно вирішувати конфліктні ситуації, людині просто необхідно знати про те, як потрібно себе вести при їх виникненні, тобто вміти підібрати таку манеру поведінки, яка найбільшою мірою підійде до особливостей кожної конкретної ситуації. Але багато людей під час конфліктної взаємодії ведуть себе завжди однаково, абсолютно не маючи поняття про те, що можна змінити стратегію своєї поведінки. Саме про стратегії поведінки в конфлікті ми і розповімо сьогодні.

Але спершу варто сказати про те, що один з найбільш видатних конфліктологів Кеннет Томас розділив всі типи поведінки в конфліктних ситуаціях на два основних напрямки – це прагнення суб’єкта конфлікту відстояти свої особисті інтереси і прагнення суб’єкта конфлікту враховувати інтереси інших людей. Саме на основі даних критеріїв можна виділити основні стратегії поведінки людей в конфлікті. Найбільше їх виділяється п’ять:

  • Суперництво
  • Пристосування
  • Ухилення
  • Компроміс
  • Співпраця

Ми, звичайно ж, розглянемо їх усі. Але в той час як для більшості подібних робіт ці п’ять стратегій є вичерпними, ми з вами розберемо ще дві ефективні стратегії. А саме:

  • Придушення
  • Переговори

Отже, не будемо, як кажуть, без потреби використовувати «ефірний час», і приступимо до головною темою сьогоднішньої статті.

Основні стратегії поведінки в конфлікті

І перша стратегія, яку ми розглянемо – це суперництво.

1

Суперництво

Суперництво є таким видом поведінки, коли суб’єкт прагне до задоволення своїх власних інтересів, приносячи шкоду інтересам протилежної суб’єкта. Слідуючи представленої стратегії, людина впевнений, що перемогти в конфлікті можливо тільки для одного учасника, а сама перемога для одного завжди означатиме поразку для іншої. Людина, що віддає перевагу суперництво, буде «гнути свою лінію» усіма доступними йому способами. Протилежна ж позиція братися до уваги їм не буде.

Основні дії людини при стратегії «Суперництво»

  • Жорсткий контроль над діями опонента
  • Постійне і навмисне тиск на опонента будь-якими способами
  • Застосування обману, хитрощів для створення переваги в свою сторону
  • Провокація опонента на вчинення помилок і непродуманих кроків
  • Небажання вступати в конструктивний діалог з причини самовпевненості

Плюси і мінуси стратегії «Суперництво»

Жорстке відстоювання своєї позиції, звичайно ж, може допомогти суб’єкту взяти верх у разі конфлікту. Але така стратегія не може бути застосована, якщо подальша взаємодія людей увазі тривалі відносини, наприклад, спільну роботу, дружбу, любов. Адже відносини можуть розвиватися і взагалі мати право на існування тільки в тому випадку, коли в розрахунок беруться бажання і інтереси всіх людей, а поразка одного означатиме поразку для кожного. Тому, якщо людина, з якою у вас виник конфлікт, доріг вам або відносини з ним з якої-небудь причини для вас важливі, стратегію суперництва для вирішення конфлікту краще не застосовувати.

2

Пристосування

Пристосування як спосіб поведінки в конфлікті характеризується тим, що суб’єкт готовий прибрати на задній план свої потреби, бажання та інтереси і піти на поступки опоненту, щоб не допустити конфронтації. Подібну стратегію нерідко вибирають люди з заниженою самооцінкою, невпевнені в собі і вважають, що їх позиція і думка не повинні братися до уваги.

Основні дії людини при стратегії «Пристосування»

  • Постійне угоду з вимогами опонента на догоду йому
  • Активна демонстрація пасивної позиції
  • Відсутність претензії на перемогу і опір
  • Лестощі, потурання опонентові

Плюси і мінуси стратегії «Пристосування»

У тому випадку, якщо предмет конфлікту не представляє особливої важливості, а головним є збереження конструктивної взаємодії, дозволити людині взяти верх, тим самим самоутвердившись, може стати найбільш ефективним способом вирішення конфлікту. Однак якщо причиною конфлікту є щось істотне, щось, що зачіпає почуття всіх залучених в конфлікт людей, то така стратегія не принесе належного результату. У цьому випадку підсумком стануть тільки негативні емоції того, хто пішов на поступки, а між учасниками може зовсім зникнути всяке довіру, взаєморозуміння і повага.

3

Уникнення

Суть даної стратегії полягає в тому, що людина намагається зробити все можливе, щоб відкласти конфлікт та прийняття важливих рішень на потім. При такій стратегії людина не лише не відстоює свої інтереси, але і не виявляє уваги до інтересів опонента.

Основні дії людини при стратегії «Уникання»

  • Відмова від взаємодії з опонентом
  • Тактика демонстративного догляду
  • Відмову від застосування силових методів
  • Ігнорування будь-якої інформації від опонента, відмова від збору фактів
  • Заперечення важливості та серйозності конфлікту
  • Навмисне уповільнення у прийнятті рішень
  • Страх зробити хід у відповідь

Плюси і мінуси стратегії «Уникання»

Стратегія «Уникнення» може виявитися корисною в ситуації, коли суть конфлікту не особливо важлива або коли стосунки з опонентом підтримувати не планується. Але тут знову ж таки: якщо відносини з людиною важливі для вас, то ухиленням від відповідальності, перекладання проблем на чужі плечі ситуацію не вирішити, інакше це загрожує не тільки збільшенням положення справ, але і погіршенням відносин і навіть їх остаточним розривом.

4

Компроміс

Компроміс є частковим задоволенням інтересів усіх суб’єктів конфліктної взаємодії.

Основні дії людини при стратегії «Компроміс»

  • Орієнтованість на рівність позицій
  • Пропозицію своїх варіантів у відповідь на пропозицію варіантів опонента
  • Іноді використання хитрості або лестощів з метою викликати в опонента доброзичливого ставлення
  • Прагнення до пошуку взаємовигідного рішення

Плюси і мінуси стратегії «Компроміс»

Незважаючи на те, що компроміс передбачає задоволення інтересів усіх суб’єктів конфліктної взаємодії, що, по суті, є справедливим, важливо мати на увазі, що в більшості ситуацій дана стратегія повинна розглядатися лише в якості проміжного етапу вирішення ситуації, що передує пошуку найбільш оптимального рішення, повністю влаштовує конфліктуючі сторони.

5

Співпраця

Вибираючи стратегію співробітництва, суб’єкт конфлікту налаштований на дозвіл конфлікту таким чином, щоб це було вигідно всім учасникам. Причому, тут не просто враховується позиція опонента або опонентів, але й присутнє прагнення до того, щоб їх вимоги були максимально задоволені, як і свої власні.

Основні дії людини при стратегії «Співпраця»

  • Збір інформації про опонента, предмет конфлікту і самому конфлікті
  • Підрахунок ресурсів всіх учасників взаємодії з метою виробити альтернативні пропозиції
  • Відкрите обговорення конфлікту, прагнення його опредметить
  • Розгляд пропозицій опонента

Плюси і мінуси стратегії «Співпраця»

Співпраця орієнтована, головним чином, на розуміння протилежної позиції, увага до точки зору опонента і пошук рішення влаштовує всіх. Завдяки такому підходу можна домогтися взаємоповаги, взаєморозуміння і довіри, що найкращим чином сприяє розвитку довгострокових, міцних і стабільних відносин. Найбільш ефективно співробітництво, коли предмет конфлікту важливий для всього його сторін. Однак важливо відзначити, що в деяких ситуаціях знайти рішення, що влаштовує всіх може бути дуже важко, особливо, якщо опонент не налаштований співпрацювати. В такому випадку стратегія «Співробітництво» може лише ускладнити конфлікт і відстрочити його вирішення на невизначений термін.

Такі п’ять основних стратегій поведінки в конфлікті. Як правило, саме їх прийнято використовувати при конфронтації з іншими людьми. І це цілком виправдано, оскільки їх ефективність незаперечна. Але, разом з цим, для врегулювання конфліктів можна застосовувати і інші, не менш ефективні стратегії, такі як придушення і переговори.

Додаткові стратегії поведінки в конфлікті

Розглянемо кожну з них окремо.

6

Придушення

Придушення застосовується, головним чином, у тому разі, якщо не зрозумілий предмет конфлікту або ж якщо він перейшов у деструктивну фазу, тобто став представляти безпосередню загрозу для учасників, а також тоді, коли неможливо вступити у відкритий конфлікт з будь-яких причин або коли є ризик впасти обличчям в бруд», втратити авторитет і т. п.

Основні дії людини при стратегії «Придушення»

  • Цілеспрямоване і послідовне скорочення кількості опонентів
  • Розробка і застосування системи норм і правил, здатних упорядкувати відносини між опонентами
  • Створення і підтримку умов, що перешкоджають або утруднюють конфліктна взаємодія сторін

Плюси і мінуси стратегії «Придушення»

Ефективне придушення конфлікту можливо, якщо суть конфлікту недостатньо зрозуміла, оскільки це зведе нанівець взаємні нападки опонентів і вбереже їх від безглуздої витрати своєї енергії. Також придушення може бути ефективним, коли продовження конфлікту може нанести серйозної шкоди обом сторонам. Але, вдаючись до придушення, важливо грамотно розраховувати свої сили, в іншому випадку ситуація може погіршитися і обернутися проти вас (якщо опонент виявиться сильнішим чи у нього буде більше ресурсів). До питання придушення слід підходити, продумуючи всі деталі.

7

Переговори

Проведення переговорів є однією з найбільш поширених стратегій вирішення конфліктів. За допомогою переговорів вирішуються як микроконфликты (в сім’ях, організаціях), так і конфлікти макрорівня, тобто конфлікти світового та державного масштабу.

Основні дії людини при стратегії «Переговори»

  • Орієнтованість на пошук взаємовигідного рішення
  • Припинення будь-яких агресивних дій
  • Прояв уваги до позиції опонента
  • Ретельне обмірковування подальших дій
  • Використання посередника

Плюси і мінуси стратегії «Переговори»

Стратегія «Переговори» дозволяє протиборчим сторонам знайти спільну мову, не несучи при цьому жодних втрат. Вона дуже ефективна, оскільки нейтралізує агресивне протистояння і згладжує ситуацію, а також надає сторонам час на обдумування того, що відбувається і пошук нових рішень. Однак якщо раптом переговори з якоїсь причини затягуються, це може бути розцінено будь-якої із сторін, як відхід від конфлікту або небажання вирішувати проблему, що може спричинити за собою ще більш агресивні наступальні дії.

Вибирати стратегію поведінки в конфлікті слід максимально обдумано, усвідомлено і з урахуванням особливостей самої ситуації. Правильно підібрана стратегія дасть максимальний результат, а невірно підібрана, навпаки, може лише погіршити стан справ. Тому, ще раз уважно вивчіть цей матеріал і намагайтеся застосовувати отримані знання на практиці навіть у дрібницях, адже, навчившись вирішувати малі конфлікти, ви зможете ефективно впливати і на великі. І запам’ятайте, що найкраще попередити виникнення конфліктної ситуації, ніж усувати вже «розбурхане яке з’явилося полум’я».

Мир вашому дому!