З часу своєї появи ще в греко-римської давнини психологічна наука зазнала безліч метаморфоз і змін. Кожна епоха, кожний новий вік, кожне десятиліття привносили в психологію щось своє, завдяки чому в наші дні існує не просто психологія як самостійна і самодостатня дисципліна, але психологія, яка має різноманітні відгалуження та напрямки. У цій статті ми поговоримо про десяти найбільш популярних в нашу сучасність психологічних напрямках. До них можна віднести:

  • НЛП
  • Психоаналіз
  • Гештальтпсихологию
  • Розстановки за Хеллінгером
  • Гіпноз
  • Позитивна психотерапія
  • Клієнт-центрована терапія
  • Арт-терапія
  • Тілесно-орієнтована терапія
  • Коучинг

Нижче коротко про кожного з цих напрямків.

1
НЛП

Нейролінгвістичне програмування є одним з напрямків практичної психології і психотерапії, заснованим на спеціальних техніках моделювання вербального і невербального поведінки людини, успішного в якій-небудь області, а також наборі особливих зв’язків між пам’яттю, рухом очей і формами мови.

НЛП з’явилося в 60-х – 70-х роках минулого століття завдяки діяльності групи вчених: Річарда Бендлера, Джон гріндер а і Френка Пьюселика, які працювали під патронатом відомого антрополога Грегорі Бейтсона. НЛП не визнається академічним науковим співтовариством, а багато методики, згідно з висновками супротивників цього методу, не можуть бути науково обгрунтовані. Однак у наш час НЛП є дуже популярним, має величезну кількість прихильників і практикується багатьма організацій під час психологічних тренінгів, а також різноманітними тренінговими та консалтинговими компаніями.

2
Психоаналіз

Психоаналіз являє собою психологічну теорію, яку розробив австрійський невропатолог Зигмунд Фрейд на рубежі XIX-XX століть. Психоаналіз також вважається ефективним методом лікування психічних відхилень, заснованим на цій теорії. Завдяки діяльності таких вчених як К. Р. Юнг, А. Адлер, Р. С. Салліван, К. Хорні, Ж. Лакан та Е. Фромм цей напрямок отримав сильний розвиток. Серед основних положень психоаналізу можна виділити те, що поведінка, досвід і пізнання людини визначаються, головним чином, внутрішніми нераціональними несвідомими потягами; структура особистості і її розвиток визначені подіями, що відбулися в ранньому дитинстві; протистояння між свідомим і несвідомим може призводити до психічних розладів і т. д.

У сучасній інтерпретації психоаналіз складається більш ніж з двадцяти різних концепцій людського розвитку, а підходи до лікування психічних недуг за допомогою психоаналізу настільки ж різні, як і самі теорії.

3
Гештальтпсихологія

Школа гештальтпсихології була заснована на початку XX століття чеським психологом і філософом Максом Вертгеймером. Провісниками її появи стали дослідження сприйняття, а в центрі уваги знаходиться прагнення психіки до організації одержуваного людиною досвіду в доступну для розуміння одиницю. Згідно ідей гештальтпсихології, базисними психологічними даними є гештальти – цілісні структури, які не виділяються із загального числа компонентів, що їх утворюють. Їм властиві свої закони і характеристики.

Останнім часом гештальтпсихологія змінила свої позиції по відношенню до свідомості людини і стверджує, що аналіз цієї свідомості повинен в першу чергу бути спрямований не на окремі елементи, а на цілісні психічні образи. Разом з психоаналізом і феноменологією гештальтпсихологія стала основою гештальттерапії, де основні ідеї перенесені з процесів сприйняття на загальне світорозуміння.

4
Розстановки за Хеллінгером

Системно-сімейні розстановки є феноменологическим методом системної сімейної терапії, основні важливі відкриття в якому були зроблені німецьким філософом, психотерапевтом і богословом Бертом Хеллингером. Сам метод призначений для корекції системних сімейних травм, які називаються системними динаміками, і усунення їх наслідків.

Терапевти, що працюють за цією методикою, визначили, що багато проблем людей пов’язані з сімейними травмами, що мали місце в минулому, такими як вбивства, суїциди, ранні смерті, зґвалтування, переїзди, розриви сімейних відносин і т. п. Розстановки за Хеллінгером відрізняються від інших подібних методів тим, що вони є короткочасними і використовуються лише один раз. У своїх книгах Хеллінгера відносить цю методику не стільки до психотерапевтичних напрямків, скільки до духовних практик.

5
Гіпноз

Гіпнозом називають змінений стан свідомості, що характеризується одночасно як ознаками неспання, так і сну, під час якого можуть відбуватися і сновидіння. Завдяки гіпнозу в один і той же час можуть паралельно співіснувати два стани свідомості, які в звичайному житті є взаємовиключними. Перші відомості про гіпноз датуються ще третім тисячоліттям до нашої ери – гіпноз практикувався в Стародавній Індії, Єгипті, Тибеті, Римі, Греції та інших країнах.

Ідея гіпнозу базується на подвійності природи психіки, в якій є свідоме і несвідоме. І трапляється так, що несвідоме має більше впливу на психіку, ніж розум. Тому в даний час за допомогою гіпнозу досвідчені фахівці вирішують різноманітні проблеми людей, які не вдається усунути більш традиційними методами.

6
Позитивна психотерапія

Метод позитивної психотерапії є одним з основних у своїй сфері. Він був заснований німецьким неврологом і психіатром Носсратом Пезешкианом в 1968 році, але Європейською асоціацією психотерапії був визнаний в 1996 році, а Світовою радою психотерапії — лише в 2008 році.

Ця психотерапевтична методика відноситься до розряду транскультурных, психодинамических психотерапевтичних методик з гуманістичною позицією. Згідно їй, найважливішою даністю людської природи є здібності (як вроджені, так і придбані). А сама методика побудована таким чином, що включає в себе раціональний і суто науковий західний підхід, а також східну мудрість і філософію. У 2009 році засновник позитивної психотерапії номінувався на Нобелівську премію за заслуги в фізіології та медицині.

7
Клієнт-центрована терапія

Клієнт-центрована терапія як психотерапевтичного методу була запропонована американським психологом Карлом Роджерсом як альтернатива бихевиоризму і психоаналізу. Спочатку автором була представлена гіпотеза, згідно з якою людина в силах самостійно змінити себе, а психотерапевт виконує лише роль спостерігача, який контролює процес. Проте пізніше був зроблений ухил на поліпшенні методів, які допоможуть спеціалісту краще зрозуміти стан клієнта і зміни в ньому в ході терапії. Саме завдяки основної ідеї методу (прийти до розуміння самосприйняття людини) метод і отримав свою назву. Є і ще один важливий момент: у клієнт-центрованої терапії найголовніша роль відводиться побудові взаємовідносин між пацієнтом і терапевтом як застави досягнення успіху в лікуванні.

8
Арт-терапія

Арт-терапія представляє собою особливий вид психологічної корекції і психотерапії, що базується на творчості та мистецтві. У більш вузькому розумінні арт-терапію можна назвати лікуванням за допомогою образотворчого творчості, метою якого є вплив на психоемоційний стан людини.

Сам термін, що позначає «лікування мистецтвом», був введений в 1938 році британським художником і терапевтом Адріаном Хіллом у той час, коли він описував свою роботу в медичних установах з хворими на туберкульоз. Потім методу була застосована в США в роботі з дітьми, які були вивезені з концтаборів фашистів під час Другої світової війни. З плином часу арт-терапія набирала все більше прихильників, а у 1960 році в США була заснована Американська арт-терапевтична асоціація.

9
Тілесно-орієнтована терапія

Тілесно-орієнтована психотерапія є терапевтичною практикою, яка дозволяє працювати з неврозами і проблемами людей за допомогою тілесного контакту. Засновником цього напрямку вважається учень Зиґмунда Фрейда американський і австрійський психолог Вільгельм Райх, який відійшов у свій час від психоаналізу і акцентував увагу на тілі.

В основі цієї терапії лежить поняття «м’язового (характерологического) панцира», згідно з яким м’язові затиски формуються як захист від занепокоєнь, що виникають у дітей на основі сексуальних бажань і супроводжуються страхом бути покараними. З часом придушення цього страху стає хронічним, в результаті чого утворюються специфічні риси характеру, які і утворюють цей панцир.

Пізніше ідеї Райха були продовжені Ідою Ролф, Гердою Бойесен, Меріон Розен і Олександром Лоуэном. У Росії до цього напряму психотерапії часто відносять метод Фельденкрайза.

10
Коучинг

Коучинг — це порівняно недавно з’явився метод тренінгу і консалтингу, відрізняється від традиційних тим, що в ньому відсутні жорсткі рекомендації та поради, але є спільний з клієнтом пошук вирішення проблем. Також коучинг відрізняється яскраво вираженою мотивацією на досягнення визначених цілей і результатів діяльності і повсякденному житті.

Основоположниками коучингу вважають американського коуча і творця концепції внутрішньої гри Тімоті Голви, британського автогонщика і бізнес-тренера Джона Уітмор і засновника Університету коучів та інших коуч-організацій Томаса Дж. Леонарда.

Основна ідея коучингу полягає в тому, щоб перемістити людини з області проблеми в область її ефективного рішення дозволити йому побачити нові способи і шляхи максимального розкриття свого потенціалу, а також допомогти налагодити справи в різних сферах своєї життєдіяльності.

Звичайно, представлені описи не можуть вмістити в себе всю повноту цих психологічних напрямів, так само, як і не можуть розкрити всі їх особливості. Але нашим завданням було лише познайомити вас з ними, представивши дуже коротку характеристику. А в якому напрямку розвиватися вам – це вже справа вашого особистого вибору.

Ми будемо раді, якщо ви візьмете участь у нашому невеликому голосуванні. Відповідайте, будь ласка, на запитання: яке із вказаних напрямків здалося вам найбільш цікавим?