Ми нарікаємо, що півроку живемо в темряві, нудьгуємо по сонцю і намагаємося висвітлити приміщення та вулиці як можна яскравіше, а вчені б’ють на сполох: за штучного освітлення наш організм старіє в кілька разів швидше!

Марія Васильєва

Getty Images

Світлове забруднення — це явище, при якому штучне світло розсіюється в небі.

Основними джерелами світлового забруднення стають великі міста і промислові комплекси. Вуличне освітлення, архітектурна підсвітка будівель, світяться рекламні щити або прожектори, прожекторні пучки світла в нічне небо з диско-майданчиків — весь цей світ надсилається або відображається вгору, що створює над містами так звані світлові купола. Ефект освітлення неба посилюється поширеними в повітрі з частинками пилу і аерозолями. Ці частинки додатково заломлюють, відображають і розсіюють випромінюване світло.

Просто подивіться на це фото. Скрізь, де ви бачите яскраві плями, світлове забруднення досягло критичної позначки.

У більшості сучасних міст вночі в ясну погоду можна побачити зірки. Над нашими головами — жовтувата серпанок, світловий зміг, до якого ми звикли настільки, що перестали помічати. Між тим він планомірно нас старить. І навіть вбиває.

Ще в 1964 році німецький дослідник Ст. Йохле зауважив, що миші, які утримувалися в приміщенні з цілодобовим освітленням, частіше хворіли на рак молочної залози, ніж тварини, що знаходилися при звичайному світловому режимі.

У Росії перша наукова робота про зв’язок раку і освітлення була зроблена через 2 роки. Тоді було виявлено, що через 7 місяців після початку впливу постійного освітлення у 78-88% самок щурів розвинулися патологічні процеси в молочних залозах.

У 2009 році дослідники з Університету Хайфи за участю професора Річарда Стівенса з Університету Коннектикуту зіставили дані Міжнародного агентства з дослідження раку по захворюваності на рак простати в 164 країнах світу. Виявилося, що при середній нічної освітленості захворюваність зростає на 30% в порівнянні з низькою освітленістю, а при високій — на 80%.

Вночі в організмі людини виробляється гормон епіфіза — мелатонін. Багато його називають гормоном сну, що абсолютно справедливо, але, крім цього, чим вище його рівень в крові, тим довше організм людини зберігає регенеративну функцію, направлену на підтримку молодості всіх органів і систем.Ось лише короткий перелік можливостей мелатоніну:

  • регулює ритм і циклічність сну і неспання;

  • перешкоджає синдрому хронічної втоми;

  • значно скорочує процес старіння організму;

  • зміцнює імунітет;

  • нормалізує артеріальний тиск;

  • нормалізує діяльність центральної нервової системи;

  • перешкоджає ожирінню;

  • служить профілактикою онкологічних захворювань.

Мелатонін починає вироблятися із заходом сонця, тобто навесні і восени — в районі 19:00, взимку — вже в 17:00, а влітку — лише після 23:00. Лікарі, які досліджували вплив штучного освітлення на організм людини, єдині в думці: з цим необхідно рахуватися. В ідеальному (недосяжне, але все ж) світі після 19:00 у твоєму житті не повинно бути яскравого світла. Максимум — свічка чи малопотужна настільна лампа з м’яким теплим світлом.

Окрема проблема — занадто багато світла в спальні. Так, в умовах мегаполісу навіть опущені штори не рятують від надлишкового світлового забруднення.

Лікарі рекомендують всім жителям великих міст з великою кількістю штучного світла спати у спеціальних масках для сну, або подбати про максимально щільних шторах, що не пропускають світло навіть при направленому на них промені ліхтаря. У спальні повинна бути непроглядна темрява, тільки тоді є шанс, що організм встигне виробити необхідну кількість мелатоніну. При цьому пам’ятайте, що спати треба не менше 7 годин.

Що ще можна зробити? Вимикайте верхнє світло, коли читаєте ввечері, обмежтеся лампою. Намагайтеся лягати раніше, через 2-3 години після заходу сонця. І додайте в раціон продукти, що стимулюють вироблення мелатоніну: вишню, волоські горіхи, помідори, м’яту, банани, брокколі, кукурудзу та рис.