Письменницька діяльність, як згадувалося в одній з наших минулих статей, це цікавий творчий процес зі своїми особливостями, хитрощами і тонкощами. І одним з найбільш ефективних способів виділення тексту із загальної маси, надання йому унікальності, незвичності та здатності викликати непідробний інтерес і бажання прочитати повністю є літературні письменницькі прийоми. Вони застосовувалися у всі часи. Спочатку безпосередньо поетами, мислителями, письменниками, авторами романів, оповідань та інших художніх творів. В наш час їх активно використовують маркетологи, журналісти, копірайтери, та й взагалі всі ті люди, у яких час від часу виникає необхідність у написанні яскравого і незабутнього тексту. Але з допомогою літературних прийомів можна не тільки прикрасити текст, але і дати читачеві можливість більш точно відчути, що саме хотів донести автор, подивитися на речі з його позиції.

Не важливо, займаєтеся ви написанням текстів професійно, робите свої перші кроки в письменницькому майстерності або створення гарного тексту просто час від часу з’являється в списку ваших обов’язків, у будь-якому випадку знати про те, які існують літературні прийоми письменника, потрібно і важливо. Уміння ними користуватися — це дуже корисний навик, який може стати в нагоді кожному, причому не тільки в написанні текстів, але і в звичайній мові.

Пропонуємо вам ознайомитися з найбільш поширеними і ефективними літературними прийомами. Кожен з них буде забезпечений яскравим прикладом для більш точного розуміння.

Літературні прийоми

Афоризм

Афоризм — це ємна і узагальнена думка автора, що містить у собі глибокий філософський зміст і виражена у простою, лаконічною і часто яскравій формі. Нерідко відмінною особливістю афоризму є несподіванка виводу.

ПРИКЛАДИ:

  • «Лестити — означає говорити людині саме те, що він про себе думає» (Дейл Карнегі)
  • «Безсмертя варто нам життя» (Рамон де Кампоамор)
  • «Оптимізм – релігія революцій» (Жан Банвий)

Іронія

Іронія – це насмішка, в якій істинний сенс ставиться на противагу реальним змістом. Завдяки цьому створюється враження, що предмет бесіди не є таким, яким здається на перший погляд.

ПРИКЛАДИ:

  • Фраза, сказана лодырю: «Та я дивлюся, ти невпинно трудишся сьогодні»
  • Фраза, сказана про дощову погоду: «Погодка шепче»
  • Фраза, сказана людині в діловому костюмі: «Привіт, ти на пробіжку?»

Епітет

Епітет – це слово, що визначає який-небудь предмет або дію і при цьому підкреслює його особливість. За допомогою епітета можна надати виразу або фразу новий відтінок, зробити його більш барвистим і яскравим.

ПРИКЛАДИ:

  • Гордий воїн, будь стійким
  • Костюмчик фантастичної забарвлення
  • Дівчина небаченої краси

Метафора

Метафора – це вираз чи слово, в основу якого покладено порівняння одного предмета з іншим на підставі їх спільної риси, але вживане в переносному сенсі.

ПРИКЛАДИ:

  • Сталеві нерви
  • Дощ барабанить
  • Очі на лоб полізли

Порівняння

Порівняння – це образне вираження, що зв’язує між собою різні предмети або явища за допомогою яких-небудь спільних рис.

ПРИКЛАДИ:

  • Від яскравого світла сонця Євген на мить осліп немов кріт
  • Голос мого товариша нагадував скрип іржавих дверних петель
  • Кобила була жвавою як палаючий вогонь багаття

Алюзія

Алюзія – це особлива фігура мови, в якій міститься вказівка або натяк на інший факт: політичний, міфологічний, історичний, літературний і т. д.

ПРИКЛАДИ:

  • Ти — прямо великий комбінатор (відсилання до роману І. Ільфа і Є. Петрова «Дванадцять стільців» )
  • Вони справили на цих людей таке ж враження, яке іспанці — на індіанців Південної Америки (відсилання до історичного факту завоювання Південної Америки конкістадорами)
  • Нашу поїздку можна було б назвати «Неймовірні переміщення росіян по Європі» (відсилання до кінофільму Е. Рязанова «Неймовірні пригоди італійців в Росії»)

Повтор

Повтор – це слово або фраза, кілька разів повторювана в одному реченні, що надає додаткову смислову та емоційну виразність.

ПРИКЛАДИ:

  • Бідний, бідний хлопчина!
  • Страшно, до чого ж страшно їй було!
  • Іди, мій друже, ти сміливо вперед! Іди ти сміло, не бійся!

Уособлення

Уособлення – це вжите в переносному значенні вираз чи слово, за допомогою якого неживих предметів приписуються властивості живих.

ПРИКЛАДИ:

  • Хуртовина виє
  • Фінанси співають романси
  • Мороз розфарбував візерунками вікна

Паралельні конструкції

Паралельні конструкції – це об’ємні пропозиції, що дозволяють читачеві створити асоціативний зв’язок між двома або трьома об’єктами.

ПРИКЛАДИ:

  • «У синьому морі хвилі плещуть, у синьому морі зірки блищать» (А. С. Пушкін)
  • «Алмаз шліфується алмазом, рядок диктується рядком» (С. А. Поделков)
  • «Що шукає він у країні далекої? Що кинув він в краю рідному?» (М. Ю. Лермонтов)

Каламбур

Каламбур – це спеціальний літературний прийом, в якому в одному контексті застосовуються різні значення одного і того ж слова (фраз, словосполучень), схожих за звучанням.

ПРИКЛАДИ:

  • Говорить папуга папузі: «Папуга, я тебе папузі»
  • Йшов дощ і ми з батьком
  • «Цінують золото за вагою, а за витівок – гульвісу» (Д. Д. Мінаєв)

Контамінація

Контамінація – це поява одного нового слова за допомогою з’єднання двох інших.

ПРИКЛАДИ:

  • Пиццабой – рознощик піци (Pizza (піца) + Boy (хлопчик))
  • Пивонер – любитель пива (Пиво + Піонер)
  • Бетмобіль – автомобіль Бетмена (Бетмен + Автомобіль)

Обтічні вираження

Обтічні вирази – це фрази, які не виражають нічого конкретного і приховують особисте відношення автора, вуалюють зміст або ускладнюють його розуміння.

ПРИКЛАДИ:

  • Ми змінимо світ на краще
  • Допустимі втрати
  • Це не добре і не погано

Градації

Градації – це спосіб побудови речень, таким чином, щоб однорідні слова в них посилювали або знижували смислове значення і емоційне забарвлення.

ПРИКЛАДИ:

  • «Вище, швидше, сильніше» (Ю. Цезар)
  • Крапля, крапля, дощ, злива, ось і ллє, як з відра
  • «Він турбувався, хвилювався, сходив з розуму» (Ф. М. Достоєвський)

Антитеза

Антитеза – це фігура мови, в якій використовується риторичне протиставлення образів, станів або понять, пов’язаних між собою загальним смисловим значенням.

ПРИКЛАДИ:

  • «То академік, то герой, то мореплавець, то тесля» (А. С. Пушкін)
  • «Хто був ніким, той стане всім» (В. А. Ахметьев)
  • «Де стіл був страв, там труна стоїть» (Р. Н. Державін)

Оксюморон

Оксюморон – це стилістична фігура, яка вважається стилістичною помилкою — в ній поєднуються непоєднувані (протилежні за значенням) слова.

ПРИКЛАДИ:

  • Живий мрець
  • Гарячий лід
  • Початок кінця

Отже, що ж ми бачимо в результаті? Кількість літературних прийомів вражає. Крім перерахованих нами, можна назвати і такі як парцелляция, інверсія, эллипсис, епіфора, гіпербола, литота, перифраз, синекдоха, метонімія та інші. І саме це різноманіття дозволяє будь-якій людині застосовувати ці прийоми повсюдно. Як вже було сказано, «сфера» застосування літературних прийомів – це не тільки письменство, але і усна мова. Доповнена епітетами, афоризмами, антитезами, градацій і іншими прийомами вона стане набагато яскравіше й виразніше, що дуже корисно в освоєнні і розвитку навички оратора. Однак не можна забувати і про те, що зловживання літературними прийомами може зробити ваш текст або мова пихатої і аж ніяк не такою гарною, як вам того хотілося б. Тому слід бути стриманим і обережним, застосовуючи ці прийоми, щоб виклад інформації було лаконічним і плавним.

Для більш повноцінного засвоєння матеріалу ми рекомендуємо вам, по-перше, ознайомитися з нашим уроком, присвяченим ораторським прийомам, а по-друге, читати більше літератури і звертати увагу на манеру написання або мова видатних особистостей. Прикладів існує величезна кількість: від давньогрецьких філософів і поетів до великих письменників і риторів сучасності.

Ми будемо дуже вдячні, якщо ви проявите ініціативу і напишіть в коментарях про те, які ще літературні прийоми письменників ви знаєте, але про яких ми не згадали.

Також нам хотілося б дізнатися, чи стало для вас корисним прочитання цього матеріалу?