Книга «Запускаємо інновації» схожа одночасно і на каталог, та на атлас, і на довідник. Для наукової літератури це новий формат подачі досліджень. Тут зібрані особисті відкриття і спостереження автора, які повинні допомогти широкому колу осіб, залучених в інноваційну інфраструктуру. Це також дуже незвично, тому що найчастіше на обороті або у пролозі вказується: «Ця книга підходить для топ-менеджменту, бізнес-аналітиків…» і т. д. Це видання зовсім інше. Воно для всіх: для стартаперів, які знаходяться на роздоріжжі, для великих організацій, зайнятих формуванням інноваційної екосистеми, навіть для наукових колективів, яким необхідно розуміти, як влаштовані бізнес-процеси в інноваційній сфері, а також для перевірки на виживання власних винаходів та ідей.
Подача інформації йде безперервно, стрибкоподібно, але дуже систематизовано. Читач знайде для себе історичні довідки та приклади інновацій, докладно розібрані по пунктах історії успіху першовідкривачів від Колумба до Армстронга. Є цікаві розділи «21 випадок, коли інновації недоречні» або «6 вірних способів поховати інновацію». Читаючи їх, відразу на розум приходять випадки з власного життя, аналізуючи які стають очевидними помилки або обставини, яким раніше не надавалося значення.
Лейтмотивом книги є ідея автора – методика FORTH, яка покликана поєднати творчість і бізнес, підсумком такого злиття і буде інноваційний проект, який буде успішним. На основі цієї методики автором створено справжній атлас світу інноваційного бізнесу і зазначена оптимальна стежка з моменту створення ідеї до фінальної концепції. На атлас нанесено 5 континентів: Повний вперед, Спостереження і висновки, Розробка ідей, Тестування ідей, Повернення додому. Розглядаючи цю незвичайну схему, схожу на карту скарбів, можна виявити, що автор не оминув уваги небезпечні зони в процесі створення інновацій, які позначені точно і з гумором: «Бухта сумнівів «А чи потрібні нам інновації»,Уламки невдалого брейншторминга, Прилив «Творчий я людина»».
У книзі присутні «конкретні відповіді на конкретні питання», які так часто бувають потрібні інноваторам. Вони оформлені у вигляді таблиці, що складається всього з двох стовпців: власне сама проблема-питання та посилання-відповідь.
Згадується і одна з ключових складових успіху будь-якого інноваційного проекту, а саме команда. Тут розписані ролі кожного учасника команди та його функції. Автор радить представити інноваційний проект як подорож, а всі знають, що у складний, важкий і довгий шлях з великою кількістю проблем і перешкод не можна брати кого попало, і для кожного окремого проекту потрібна своя команда. Дуже часто керівники вважають, що одні і ті ж 5-10 чоловік в змозі впоратися з будь-яким проектом, і це дуже велика помилка. Якщо перенести запропоновану Гийс Ван Вульфеном асоціації з подорожжю на інноваційний бізнес-концепт, це стає абсолютно очевидним: необов’язково брати спеціаліста зі старожитностей в морську подорож, а от без експерта з штормів не обійтися.
Я вважаю, що книга буде корисна і цікава всім, хто хоч якось залучений в інноваційний бізнес. Рекомендую до швидкого прочитання.