Станіславський говорив, що увага для актора – це вхід до творчості, до всякого почуття. Без уваги немислимий жоден навіть самий короткий час перебування актора на сцені; увага має бути активізовано протягом всього періоду роботи над роллю, де б ця робота не відбувалася: в репетиційній залі, вдома, на вулиці, в бібліотеці. Словом, сценічну творчість постійно вимагає повної зосередженості всієї внутрішньої і фізичної природи артиста.

Всі великі актори під час гри досягали 100 % концентрації уваги на події п’єси. Початківцям ж буває дуже важко зосередитися, зокрема, відволікти увагу від «чорної діри порталу» – глядачів. Їм важливо навчитися контролювати і направляти його на об’єкти сценічного середовища, слідувати логіці дій персонажа. У той же час, майстерність сценічного уваги важливий не тільки для тих, хто вирішив пов’язати свою діяльність з театром, але і для всіх бажаючих зробити більш насиченим кожен момент свого життя. Про нього і піде мова.

Увагу як аспект сценічного мистецтва

Увага – це психічний процес, що забезпечує концентрацію свідомості на тих чи інших реальних або ідеальних об’єктах. Залежно від характеру об’єкта розрізняється увагу зовнішнє (направлене на те, що відбувається в навколишньому світі) і внутрішнє (зосередженість на своїх думках). Найчастіше в життя нашу увагу інстинктивно, а керують ним безумовні рефлекси: орієнтувальний, оборонний та інші. Довільним увагу буває лише тоді, коли ми зайняті читанням підручника, роботою над звітом, запам’ятовуванням вірша – у ситуаціях, коли цілеспрямовано працюємо над чимось.

К. С. Станіславський писав: «Спостерігаючи за життям, артист повинен дивитися навколо себе не як розсіяний обиватель і не як холодний статистик, якому потрібна тільки фактична і цифрова точність зібраних відомостей. Артистові потрібно проникнути в суть спостережуваного, уважно вивчати пропоновані життям обставини і вчинки людей, зрозуміти склад душі, характер того, хто здійснює ці вчинки. А це вдається тільки по-справжньому зацікавленому, уважному художнику».

Зосередженість на людину або предмет в сценічному середовищі – важливий елемент акторського перевтілення. Артисти такі ж люди, як усі, їм властива відволікання, неуважність. Тому вміння концентруватися, довільно переключатися з одного предмета на інший – вірна ознака хорошої гри. Увагу потрібно акторові весь час перебування на сцені, яку б роль він не грав.

Відмінністю сценічного уваги від життєвого є фантазія. У побуті увагу – це об’єктивне зосередження на предметі чи думки, а в театрі – цілеспрямований штучний акт у межах сценічної середовища. Воно допомагає акторові розвинути почуття правди, емоційну пам’ять, образно кажучи, «бути по цей бік рампи».

Етапи вивчення сценічної уваги

Л. П. Новицька, педагог, учениця К. С. Станіславського, говорить про чотири етапи, які має пройти актор, щоб розвинути сценічне увагу:

Перший етап. Розвиток довільного сценічного уваги в реальній площині

Перша і одна з головних завдань – навчитися концентруватися, зосереджувати свою увагу на конкретному предметі, абстрагуватися від зовнішніх подразників, умов творчості і присутності публіки. Вправи цього блоку спрямовані на розвиток уваги органів відчуття: зорового, слухового, дотикового, нюхового та смакового.

Вправи

  • Взяти кілька листівок або фотографій, на яких зображені люди в різних позах. Повторити їх пози.
  • За що доноситься з вулиці звуків постаратися намалювати в уяві детальну картину того, що відбувається.
  • Намацати в кишені кілька давно забутих там монет і за допомогою пальців спробувати з’ясувати їх надбання.
  • Навчитися розрізняти запахи різних кольорів.

  • Другий етап. Розвиток довільного сценічного уваги в уявній площині

    «У нашій справі важливо внутрішнє увагу, тому що більша частина життя артиста на сцені, в процесі творчості протікає в площині творчої мрії і вимислу, придуманих пропонованих обставин».

    Цими словами Станіславського характеризується важливість уваги до обставин, умов, предметів несправжнім, які існують лише в уяві, вигаданої історії, в якій живе актор.

    Вправи

    Тут знадобиться партнер. Опишіть йому детально дорогу, якою ви в дитинстві ходили в школу, не упускаючи жодної дрібниці. Розповідайте не тільки про фізичні об’єкти, але і про звуки, ваших суб’єктивних переживаннях. Опишіть квартиру або будинок, у якому виросли або живете зараз. Напарник повинен намалювати план з вашої розповіді. Звіртеся. Поміняйтеся місцями.

    Третій етап. Багатоплощинне увагу (або роздвоєне увагу)

    Людина здатна розподіляти свою увагу в декількох площинах. Наприклад, під час гри в карти, ви можете підспівувати грає музику і паралельно поглядати на годинник, боячись запізнитися на зустріч з друзями. З фізіологічної точки зору цей процес не одночасний – дії слідують один за одним, але при ньому зберігається зовнішнє відчуття єдності.

    Для артиста сцени дуже важливо домогтися під час гри такий «одночасності» уваги відразу до кількох предметів. Адже швидке перемикання з одного об’єкта на інший створює у глядача відчуття цілісності і безперервності дії.

    Вправи

  • Візьміть коробку сірників або колоду карт. Ви повинні вважати кількість сірників у коробці, дістаючи їх по одній, або складати карти по масті, при цьому паралельно розповідаючи казку або вірш.
  • Парне вправу. Попросіть партнера написати на листку якесь рівняння (наприклад, 125х37=) і беріться за вирішення. Напарник в цей час повинен усілякими способами вас відволікати.

  • Четвертий етап. Увага як засіб добування творчого матеріалу

    «Артист повинен бути уважним не тільки на сцені, але і в житті». Він повинен постійно удосконалюватися, розвивати всі свої навички. Один з них – увага, тренується спостережливістю. По суті, потрібно ставитися до навколишнього світу як Шерлок Холмс, намагаючись помічати і запам’ятовувати різні деталі, які здатні охарактеризувати предмет.

    Вправи

  • Подумайте і постарайтеся простежити в часі, як змінилася вулиця, на якій ви живете. Наприклад, з часу школи, інституту. Кожен раз, проходячи по ній, звертайте увагу на всі зміни, які відбуваються.
  • Помічайте на вулиці людей різних інтересів, характерів, типажів. Ведіть щоденник, записуйте туди свої спостереження.

  • Більше вправ на кожному з даних етапів можна знайти у тренінгу акторської майстерності та статті на нашому сайті, присвяченій сценічним вправам.

    Відгуки та коментарі

    Поділитися своїм враженням від прочитаного або задати запитання можна, залишивши коментар нижче.