Шоколад у всьому його різноманітті: цукерки, какао, тістечка, печиво, морозиво, глазур, ймовірно є улюбленим кондитерським продуктом у всьому світі. Його щорічне споживання в середньому становить близько 6 кілограм на людину, що дозволяє вважати шоколад найважливішим компонентом харчового кошика в розвинених країнах.

Вперше дерева какао були культивированы індіанцями майя в сільськогосподарських цілях в річкових долинах Південної Америки. У 7 столітті н. е. какао з’явилося північніше — в Мексиці і стало надбанням ацтеків та інших народів Центральної Америки. У 15 столітті іспанські дослідники і місіонери, які відвідали Новий Світ, відзначали, що какао-боби використовуються індіанцями в якості валюти та для приготування пінистого напою, в якому крім какао міститься червоний перець, ваніль і вода.

Повернувшись додому, іспанські місіонери привезли з собою гіркий ароматний напій, який у первісному вигляді не припав до смаку європейцям, і до того ж зіткнувся з протидією могутньої католицької церкви. Священики стверджували, що напій забруднений його язичницьким походженням і осквернить християн, випили його. Але слава і популярність повернулися мореплавців-конкістадорів, а також змінений рецепт дозволили гарячому шоколадному напою швидко завоювати Іспанію.

До складу індіанського напою на основі какао на європейський смак був введений цукор, а також різні добавки для ускладнення аромату: гвоздика, кориця, фундук, аніс, ваніль, мигдаль, апельсинова вода, мускус — в різних поєднаннях. Деякі варіанти рецептів збереглися у використанні досі. Висушені подрібнені какао-боби, разом з добавками нагрівалися до текучого стану пасти і перемішувалися, а потім розливалися за формами у вигляді невеликих таблеток, де охолоджувалися і застигали. Ці таблетки використовувалися для заварювання какао-напою за допомогою гарячої води.

В кінці 16 століття в Іспанії були побудовані перші шоколадні фабрики, в яких какао-боби подрібнювались в пасту і за різними рецептами виготовлялися напівфабрикати для заварювання популярного напою. За сімдесят років від початку появи в Європі, какао був оцінений в кожному куточку Старого Світу. До того ж його поширенню в широкі маси сприяло радикальне зниження цін на цукор, який стався в другій половині 17 століття.

Культура вживання гарячого шоколаду незабаром поширилася на Англію, де какао пропонували висококласних кав’ярнях, іменованих шоколадними будинками. В середині 17 століття англійцем Хансом Слоаном був винайдений молочний напій, на основі какао. Проживши багато років на Ямайці і відзначаючи відмінне здоров’я місцевих мешканців, що вживають какао в різних варіаціях і молоко, Слоан запропонував розчиняти таблетки какао в гарячому молоці замість води.

Спочатку європейці вживали какао тільки у вигляді напою, але існувала й інша форма шоколадних продуктів. Натуралісти дослідники, багато подорожують по Америці, відзначали, що деякі індіанці їли тверді шоколадні вироби, що нагадують цукерки. Як і у випадку з какао-напоєм, після подолання забобонів і помилкових припущень про шкоду вживання шоколаду в твердій формі почавшись з іспанців, поширився по Європі. Однак, типовий хрусткий шоколад 18 століття істотно відрізнявся від сучасних кондитерських виробів. Тоді шоколадна цукерка складалася тільки з какао-маси, що містить природні рослинні смоли, і цукру. Груба розсипчаста текстура цукерок погано утримувала цукор і зовні була мало приваблива сама по собі. Перший примітивний твердий шоколад не був такий популярний як сучасний продукт.

Якісні проблеми текстури шоколаду були вирішені в 1828 році, після винаходу гвинтового преса голландським виробником шоколаду Конрадом ван Хоутеном. Цей механізм був здатний вичавлювати більшу частину масла з какао-бобів. Прес дозволив очистити шоколад від твердих частинок, вирішивши питання поділу какао-порошку від какао-масла. Розчинений у гарячій рідині порошок, виявився набагато більш смачним і приємним напоєм, ніж його попередник, нагадує розплавлений в рідині несолодкий шоколад. А додаткове додавання масла-какао-какао-масу дозволило цукру краще втручатися в плитки твердого шоколаду.

Менш ніж через двадцять років після винаходу преса, англійська компанія представила в продаж перший комерційний твердий шоколад, в якому можна дізнатися сучасний продукт. У 1876 році швейцарський виробник солодощів Даніель Пітер ввів в рецепт шоколаду сухе молоко, винайдене до того часу компанією Nestle, отримавши тим самим цілісний молочний шоколад. У 1913 році в Швейцарії Жюль Сечад, розробив техніку виготовлення шоколадних раковин, наповнюються іншими кондитерськими виробами. До першої світової війни шоколад став одним з найпопулярніших солодощів залишаючись при цьому досить дорогим.

На американському ринку шоколаду найбільший внесок принесла компанія Херші Фудс, зробила шоколад більш дешевим і доступним. Її засновник Мілтон Херши, використовував свої навички по виготовленню карамелі і додав в рецептуру твердого шоколаду технологію використання натурального молока. Крім того, їм були застосовані методи масового виробництва, індивідуальної упаковки та раціоналізації, що дозволили знизити витрати. Сьогодні ця компанія є не найбільшим, але самим прославився виробником шоколаду в США.

У Росії перші шоколадні фабрики почали будувати в 19 столітті, в найбільших містах країни. Ці підприємства були організовані іноземцями, що вже мають досвід у шоколадних справах, і прагнуть дістати новий недосвідчений ринок. Деякі російські підприємці також звернули погляд на кондитерську справу. Багато хто з перших російських підприємств після революції 1917 року залишилися не у справ і були занедбані. Але деякі з них обзавелися новими господарями і збереглися до наших днів, здобувши при цьому світовий авторитет. Так товариство Абрікосова стало «Бабаевской» фабрикою, фірма купців Леоновых перетворилася в «РОТФРОНТ», шоколадне підприємство засноване французом Адольфом Сіу тепер називається «Більшовик», а німецька фабрика Фердинанда фон Эйнема зветься сьогодні «Червоним жовтнем». Такі успішні виробники шоколаду як «Росія» і «Ударниця» були побудовані вже в 20 столітті. Сьогодні існують сотні кондитерських фабрик і приватних виробників жорстко конкурують на продовольчому ринку і прагнуть виробляти нові сорти і форми виробів з какао на радість споживачам.